Резонансна справа про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 16 січня 2025 року у Вінниці на вулиці Театральній та сколихнула громадськість, отримала своє судове завершення. Принаймні у суді першої інстанції. 1 травня 2025 року суддя Вінницького міського суду Євген Бернада оголосив вирок обвинуваченому у цій справі – Карену Аветісяну.
Нагадаємо обставини трагедії. Близько 16:20 16 січня 2025 року 22-річний Карен Аветісян, мешканець Тульчинського району, перебуваючи за кермом автомобіля Mercedes-Benz, грубо порушив правила дорожнього руху. Перетнувши суцільну лінію розмітки, він виїхав на смугу для громадського транспорту та на високій швидкості здійснив наїзд на двох 19-річних дівчат – Марію Серватинську та Уляну Таткову, які переходили дорогу поблизу нерегульованого пішохідного переходу.
Внаслідок зіткнення потерпілі отримали серйозні травми. Одна дівчина – тілесні ушкодження середньої тяжкості, інша – тяжкі, обох було госпіталізовано у вкрай важкому стані у лікарню. Ця ДТП викликала значний суспільний резонанс, не лише у Вінниці.
Суд
У суді Карен Аветісян повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та добровільно відшкодував потерпілим усю завдану шкоду. Постраждалі, своєю чергою, заявили про відсутність матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого і просили суд не застосовувати до нього суворе покарання.
Врахувавши ці обставини, суд визнав Карена Аветісяна винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжке тілесне ушкодження). Йому було призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та двох років позбавлення права керувати транспортними засобами. Однак, застосувавши ст. 75 КК України, суд ухвалив звільнити Карена Аветісяна від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі. Натомість встановлено іспитовий строк тривалістю два роки. Протягом цього періоду засуджений зобов’язаний виконувати вимоги органу пробації: періодично з’являтися для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без дозволу. Строк позбавлення права керувати автотранспортом розпочнеться після набрання вироком законної сили. Також суд скасував запобіжний захід у вигляді застави (242 240 гривень) та постановив повернути її заставодавцю.
Вирок суду ще не набрав чинності і може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Контекст
Цей вирок напевно отримає неоднозначну оцінку громадськості, зокрема, з огляду на особу обвинуваченого та контекст, у якому розгорталася справа. Як вже повідомляли «Ми Вінничани», Карен Аветісян має ознаки представника так званої «золотої молоді». Попри молодий вік, він зареєстрований як ФОП, що виграв десятки тендерів на мільйони гривень, переважно без конкуренції. На його ім’я оформлено значну кількість нерухомості.
У судовому вироку Карен Аветісян фігурує як заступник головного інженера ТОВ «Височанський асфальтобетонний завод», співвласником якого є його батько – Армен Аветісян. Родина Аветісянів відома своїм впливом у бізнесових колах, а їхні компанії є великими гравцями на тендерах, зокрема у сфері дорожнього будівництва.
Зв’язки родини простежуються через співвласника ТОВ «Аквабарсервіс» Самвела Єгояна, який виступає у цій фірмі партнером Карена Аветісян. Самвел Єгоян очолює вірменську діаспору Вінниччини та має зв’язки з керівництвом «Служби місцевих автодоріг у Вінницькій області». Раніше він був радником голови Вінницької ОВА. Цікавим є і політичний бекграунд Єгояна – від балотування з командою Володимира Гройсмана до співпраці з проросійською політикинею Наталією Королевською.
Варто згадати й інциденти за участю родини Аветісянів. У 2018 році батько Карена, Армен Аветісян, був затриманий за керування авто у нетверезому стані, але уникнув покарання. У 2021 році двоюрідний брат Карена, Геворг Аветісян, також на Mercedes-Benz, збив пішохода у Львові, і суд звільнив його від відповідальності після виплати компенсації.
Судовий процес у справі Карена Аветісяна також мав свої «особливості». Спочатку, 18 січня 2025 року, Вінницький міський суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. Однак вже 18 лютого 2025 року, коли суспільний резонанс почав стихати, інший суддя Вінницького міського суду – Володимир Гриневич – змінив запобіжний захід, встановивши заставу у розмірі 242 240 гривень. Прокуратура оскаржила це рішення, але апеляційний суд залишив його в силі.
А судді хто?
Суддя Володимир Гриневич давно здобув неоднозначну репутацію через свою поблажливість до водіїв-порушників. Як раніше повідомляли «Ми Вінничани», 10 квітня 2020 року він фактично звільнив від відповідальності вінничанку Наталю Дзісь, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду та залишила місце події. Того дня Дзісь, керуючи автомобілем Great Wall, на великій швидкості врізалася в німецько-японський хетчбек Infiniti Q30. Чи перебувала вона в стані алкогольного сп’яніння – так і залишилося невідомим, адже водійка миттєво зникла з місця ДТП. Покаранням для неї став лише символічний штраф у розмірі 340 гривень.
«Суворо покарана» суддею Гриневичем Наталя Дзісь 24 травня 2021 року на П’ятничанах у Вінниці, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, але вже за кермом китайського кросовера Haval H2, збила 13-річного Андрія Тарасюка прямо на тротуарі. Двотонний позашляховик викинув хлопця на металевий паркан, де він отримав серйозні травми: арматурою йому пробило череп і пошкодило тіло. Андрій отримав численні забої, рвані рани, переломи та важку черепно-мозкову травму, після чого був госпіталізований у реанімацію Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в тяжкому стані. Але 26 травня 2021 року той же суддя Гриневич обрав запобіжний захід для Дзісь у вигляді арешту, однак з можливістю внесення застави в розмірі 181 тисячі гривень.
Суддя Євген Бернада, який виніс остаточний вирок Карену Аветісяну, також має суперечливу суддівську біографію. Його ім’я не раз фігурувало у резонансних справах.
30 грудня 2014 року Бернада, будучи суддею Вінницького міського суду, ухвалив рішення закрити справу проти відомого вінницького громадського діяча Юрія Павленка (Хорта) за ст. 161 КК України (порушення рівноправності громадян за расовою, національною або релігійною ознакою). Павленко на той час перебував у Вінницькому СІЗО в рамках інших кримінальних проваджень – за ст. 296 (хуліганство) та 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) КК України (справа про так званий «порваний портрет Порошенка»).
В той же час 6 лютого 2024 року суддя Бернада виправдав Віктора Довгого та Людмилу Сорокаліту. Перший – заступник начальника відділу технагляду та виробництва Департаменту капітального будівництва Вінницької міськради, друга – засновниця та екс-директорка приватного підприємства «Рослана». Обох обвинувачували у зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 364 КК України). Та Бернада визнав їх невинними через недоведеність складу злочину.
Можливо, дорікати за такий вердикт варто не стільки судді, скільки вінницьким правоохоронцям, які знову продемонстрували свою хронічну неспроможність притягнути до відповідальності навіть дрібних корупціонерів. Але репутація судді Бернади як «гуманного арбітра» стосовно водіїв, що сідають за кермо напідпитку, давно не викликає сумнівів. Наприклад, у 2020 році у Вінницькому міському суді кожна третя справа щодо водіїв, підозрюваних у керуванні транспортом у стані алкогольного сп’яніння, завершувалася для них безкарно. Серед усіх суддів саме Євген Бернада виявився найбільш поблажливим: із 44 розглянутих ним справ він закрив 36, посилаючись на «відсутність адміністративного провадження».
