ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЦК ЮРИДИЧНО НЕ ІСНУЄ: ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ПРАВОВИЙ БАРДАК ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Аналітика Війна Вінниця Вінничина ЗСУ

Якщо, наприклад, зазирнути у розклад засідань Вінницького міського суду, там можна знайти чималу кількість справ по обвинуваченню конкретних громадян у так званому «ухилянстві» від мобілізації, незаконному переправленні через кордон військовозобов’язаних і т. д. Тільки ані серед судових постанов, ані навіть у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) не знайдеш і натяку на притягнення до відповідальності винних, які під час війни фактично створили на Вінниччині правовий хаос у питаннях військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Виходить, держава вимагає від громадян дотримуватись норм законодавства і карає тих, хто виконувати закони відмовляється. В той же час, злочинне (навмисне або через недбалість) невиконання законів посадовцями, які уособлюють державу, залишається «непоміченим».

Вінниця – це не Львів, не Одеса і не Миколаїв

Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), який згідно із законодавством мав бути утвореним ще у 2021 р., досі юридично не існує. У цьому легко переконатись. Вінницький обласний ТЦК і СП здійснює свою діяльність від імені Вінницького обласного військового комісаріату, статус юридичної особи якого скасовано.

В своїй діяльності, як і у листуванні з «Ми Вінничани», юридично неіснуючий Вінницький обласний ТЦК і СП використовує реквізити Вінницького обласного військового комісаріату, статус юридичної особи якого скасовано

Деякі прискіпливо-скрупульозні вінничани, на кшталт блогера Олександра Шавлюка, щодо очевидний факту юридичного неіснування Вінницького обласного ТЦК і СП ще й довідкою відповідкою обзавелись.

В той же час, Вінницький ТЦК і СП має штат працівників, причому укомплектованих військовослужбовцями, які із штатною зброєю здійснюють не тільки охорону службових будівель і приміщень, а також в межах своїх повноважень повинні протидіяти диверсіям та терористичним актам. ТЦК проводить держзакупівлі (підписано 68 контрактів на суму більше 8 млн. грн.) і веде іншу діяльність. У правовому сенсі щодо неіснуючої організації – це повний винос мозку. Тим більш, в умовах війни. Тим більш, що мова про орган військового управління, на котрий покладені найважливіші функції – військовий облік та мобілізація населення.

На противагу правовому бардаку у Вінниці, наприклад, обласні Львівський, Миколаївський, Одеський ТЦК і СП зареєстровані в Єдиному реєстрі юридичних осіб та мають відповідний ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України). Тобто є повноцінними юридичними особами.

Привести діяльність Вінницького обласного ТЦК і СП у відповідність до законодавства, тобто зареєструвати юридичну особу – це нескладна юридична дія, яка займе часу у декілька тижнів. Тому питання. Чому у Вінниці роками не виконується пряма вимога українського законодавства? Чому за це досі нікого не притягнули до відповідальності, хоча б за недбалість?

Історія питання

Ще рівно рік потому київська адвокатка Вікторія Кравченко на своєму YouTube-каналі вказала на те, що деякі ТЦК і СП не мають юридичного статусу, а значить не можуть мати представництва у суді.

Такий висновок Вікторія Кравченко зробила не сама, а процитувала ухвалу Верховного Суду ще від 5 грудня 2022 р. У Касаційній цивільній палаті Верховного Суду було встановлене фактичне неіснування Івано-Франківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як юридичної особи.

«Водночас у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо юридичної особи – Івано-Франківський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки», – зазначалось у судовій постанові.

І у Верховному Суді відмовилися розглядати касаційну скаргу Івано-Франківського міського ТЦК і СП у зв`язку з тим, що вона «подана особою, яка не має процесуальної дієздатності».

Адвокатка Вікторія Кравченко нагадала, що ще у 2021 р. було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку». Відповідно до прикінцевих та перехідних положень, ТЦК і СП повинні були утворитися на базі бувших військових комісаріатів шляхом їхнього перетворення протягом 2 місяців з дня набранная чинності закону.

«Усе начебто чудово, все зрозуміло, але у нас в країні існує Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізосіб та громадських формувань», – наголошувала адвокатка. І далі вона вказувала, що державна реєстрація юридичних осіб – це офіційне засвідчення державою факту створення юридичної особи шляхом внесення відомостей до Єдиного держреєстру.

«Що ж виходить? Територіальні центри комплектування та соцпідтримки не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, як юридичні особи», – констатувала адвокатка. І пояснювала, що це означає для військовозобов’язаних: якщо чоловіка притягують до адмінвідповідальності за неявку до ТЦК і СП, він під час розгляду справи у суді має звертати увагу на той факт, що територіального центру комплектування немає в Єдиному реєстрі. «Наполягайте на тому, що ТЦК і СП навіть не мають права здійснювати представництво у суді, адже не існує такої юридичної особи», – стверджувала Кравченко.

Як цим користується російська пропаганда

Російські Telegram-канали та пропагандистські медіа разом з вітчизняними «корисними ідіотами» одразу почали (і продовжують) поширювати інформацію про юридичні колізії з діяльністю окремих ТЦК і СП. Звісно, роблячи потрібні акценти для зриву мобілізації в Україні. Від «юридичних коментарів», що особу не можна притягнути до відповідальності, якщо вона не з’явиться у ТЦК і СП після вручення мобілізаційної повістки. До авторитетних «думок», що ТЦК і СП взагалі не мають права комплектувати ЗСУ.

Апофеозом подібних «вкидів» стали твердження, що ТЦК і СП — це приватні організації, а тому мобілізація незаконна, або що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки – це незаконні збройні формування.

Влада замість наведення порядку впадає у клікуватість

Безпосереднє керівництво ТЦК і СП, а також контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне керівництво – командування Сухопутних військ ЗСУ, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів з відповідними структурними підрозділами Генштабу та Міноборони.

Але замість того, щоб подбати про функціювання ТЦК і СП у відповідності до законодавства, урядові високопосадовці воліють звинувачувати всіх і вся в дискредитації діяльності територіальних центрів комплектування.

Минулоріч заступниця міністра оборони Ганна Маляр назвала інформацію про те, що ТЦК і СП не мають статусу юрособи «черговим фейком росіян».

«Ворог продовжує інформаційну роботу, спрямовану на зрив залучення українців до Сил оборони. Зокрема, росіяни хочуть дискредитувати роботу територіальних центрів комплектування (колишніх військкоматів)», – зазначала Маляр у своєму Telegram-каналі.

За словами посадовиці, росіяни поширюють колись вже випробуваний ними кейс про те, що нібито територіальні центри комплектування не мають статусу юрособи.

«Кілька років тому вони це запускали щодо інших державних інституцій», – стверджувала Маляр.

За словами заступниці міністра, діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюється в рамках правового поля, вони мають усі необхідні для своєї роботи права, є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

«А от безпідставні закиди на їхню адресу точно грають на руку нашим ворогам і можуть ввести в оману громадян України та завдати шкоди нашій обороноздатності», – підсумовувала Маляр і відсилала усіх до роз’яснень речників Сухопутних військ ЗСУ щодо діяльності ТЦК і СП.

Ганну Маляр, у минулому так званого «експерта-кримінолога» та постійну учасницю псевдо-соціальних шоу каналів ТРК «Україна» та «Інтер», у вересні 2023 р. з посади заступника міністра оборони України звільнили. А чому у Єдиному держреєстрі юросіб так і не з’явились усі українські ТЦК і СП, – це питання залишилось «висіти» у повітрі. Чого досі не виконана пряма вимога закону, який набрав чинності ще майже три роки тому? Відповіді на це немає і серед юридичної казуїстики у вигляді роз’яснень Сухопутних військ ЗСУ.

А між тим, утворення ТЦК та СП в Україні почалося навіть не у 2021 р. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 19 липня 2017 р. № 492-р «Про реалізацію пілотного проекту щодо утворення територіального центру комплектування та соціальної підтримки», яку підписував ще Володимир Гройсман, пілотний проект по створенню в Україні ТЦК та СП на базі військкоматів тривав з 1 січня по 31 грудня 2017 р. в Чернігівської області. А на початку 2019 р., як звітували урядовці, ТЦК та СП функціонували вже в чотирьох областях – Дніпропетровській, Одеській, Рівненський та Чернігівській, а з листопада 2020 р., згідно з офіційними релізами, вони вже з’явилися в усіх областях.

За день до повномасштабного вторгнення російської окупаційної армії на територію України, тобто 23 лютого 2022 р., постановою Кабінету міністрів № 154 було затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. У цьому документі і міститься цитата, якою люблять потрясати повітря чиновники штибу Маляр у намаганні власну злочинну бездіяльність списати виключно на підступи пропагандистської машини кремлівського рейху.

«Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства», – зазначається в урядовому документі.

Тобто, мається на увазі, що усі ТЦК і СП ще перед великою війною за замовчуванням вже мали бути юридичними особами. Але приклад Вінницького обласного ТЦК і СП свідчить про інше – ані перед повномасштабним вторгненням, ані через два з гаком роки кровопролитної війни ніхто так і не подбав про організацію діяльності обласного територіального центру виключно у правовому полі.

Юрособа через «чорний хід»

У самому Вінницькому обласному військкоматі на інформаційний запит «Ми Вінничани» відповіли, що вони статус юрособи, як Вінницький обласний ТЦК і СП, усе ж таки мають. І отримали його не завдяки законам прямої дії, а завдячуючи підзаконним актам.

Три з половиною сторінки юридичної казуїстики у відповіді військомата, можливо, щось і пояснюють, аде не дають відповіді на просте питання – навіщо було город городити, коли можна було за два тижні зробити реєстрацію юрособи, як це роблять усі в Україні?

~~~~~~~~    ~~~~~~~~

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:

1 thought on “ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЦК ЮРИДИЧНО НЕ ІСНУЄ: ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ПРАВОВИЙ БАРДАК ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *