За сухими зведеннями правоохоронців про засудження групи неназваних посадовців на Вінниччині ховається нескінченна низка гучних корупційних скандалів, які роками не вщухають у стінах Національної академії аграрних наук (НААН). Поки поліція та прокуратура звітують про боротьбу зі злочинністю, не розкриваючи імен, судовий фінал чергової справи — хоч і навряд чи це остаточна крапка —знову нагадує про глибоко вкорінену хворобу системи управління державним аграрним майном та про те, як дослідні господарства перетворилися на осередки тотальної корупції.
24 жовтня 2025 року відділ комунікації поліції Вінницької області та пресслужба обласної прокуратури майже синхронно повідомили про винесення вироку у справі про розтрату державного майна на суму понад 5 мільйонів гривень. Згідно з офіційною інформацією, директор, інженер та бухгалтер одного з державних підприємств НААН організували злочинну схему.
Як встановило слідство, у січні 2023 року посадовці почали реалізовувати врожай пшениці, соняшнику та кукурудзи за штучно заниженими цінами. Навіть після того, як у серпні того ж року директора звільнили та перевели на посаду головного інженера, він залучив до схеми свого наступника — тимчасового виконувача обов’язків керівника. Результатом їхніх дій стали багатомільйонні збитки для держави.
Суд визнав посадовців винними у розтраті майна в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою в умовах воєнного стану. Виконувача обов’язків директора та інженера засуджено до дев’яти років позбавлення волі, головного бухгалтера — до семи. Усіх трьох позбавлено права обіймати державні посади протягом трьох років, а їхнє майно підлягає конфіскації.
Правоохоронці традиційно не розкрили ані прізвищ засуджених, ані назви підприємства. Однак, за інформацією видання «Ми Вінничани», йдеться про державне підприємство «Дослідне господарство «Корделівське», що входить до структури Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук. Про оголошені правоохоронцями підозри виконувачу обов’язків директора, інженеру та бухгалтерці цього підприємства «Ми Вінничани» повідомляли ще у березні 2024 року.
У підсумку Калинівський районний суд Вінницької області 17 жовтня 2025 року виніс вирок у справі, фігурантами якої стали:
- Олександр Браніцький — колишній директор ДП «Дослідне господарство «Корделівське»;
- Костянтин Шевченко — виконувач обов’язків директора після Браніцького;
- Наталія Косьмінська — головний бухгалтер підприємства.
Саме ці посадовці, як свідчить судовий вирок, розробили й реалізували злочинну схему. Протягом 2023 року Браніцький і Косьмінська уклали низку збиткових договорів на продаж кукурудзи та пшениці, завдавши державі збитків на понад 4 мільйони гривень. Після звільнення Браніцького схему продовжив Шевченко, який разом зі спільниками наніс підприємству додаткових збитків більш ніж на 1,6 мільйона гривень.
Калинівський районний суд призначив Олександру Браніцькому та Костянтину Шевченку по дев’ять років ув’язнення, головній бухгалтерці Наталії Косьмінській — сім. Усі троє також позбавлені права обіймати державні посади протягом трьох років, а їхнє майно підлягає конфіскації. Крім того, суд зобов’язав засуджених солідарно відшкодувати збитки, завдані державному підприємству «Дослідне господарство «Корделівське».
Як випливає з тексту вироку, частину доказів у справі слідство отримало з іншого кримінального провадження, яке стосувалося аналогічних махінацій на тому ж підприємстві. Виділення матеріалів у окреме провадження — це звичайна процесуальна дія, коли частину фактів виокремлюють у самостійну справу для подальшого розслідування.
Саме в тій справі описується один з епізодів корупційної оборудки. У листопаді 2023 року виконувач обов’язків директора ДП «Дослідне господарство «Корделівське» Костянтин Шевченко вирішив привласнити кошти від продажу врожаю сої. До махінації він залучив колишнього директора підприємства Олександра Браніцького, який на той момент працював головним інженером і підтримував тісні стосунки з Шевченком. Також до схеми долучили комірника зерноскладу «Корделівського» в селі Загребельня Ростислава Коваля, який діяв за попередньою змовою з керівництвом.
Схема була проста, але нахабна. Посадовці організували продаж 24,65 тонни сої зі складу державного підприємства без будь-яких договорів купівлі-продажу та без перерахування коштів на рахунки господарства. Шевченко дав вказівку Браніцькому знайти перевізника. Той домовився з приватним підприємцем, який, за даними слідства, не знав про злочинний характер операції.
Комірник Ростислав Коваль за усною вказівкою керівництва відкрив склад у селі Загребельня Калинівського району та проконтролював завантаження сої у вантажівку DAF із причепом. Через три дні вантаж прибув до міста Ізмаїл Одеської області, де його й розвантажили.
Щоб приховати сліди злочину, учасники схеми підробили товарно-транспортну накладну, змінивши в ній місце завантаження. У бухгалтерії підприємства не було жодних документів, які підтверджували б продаж сої, а отримані гроші — готівкою — осіли в кишенях фігурантів.
За висновком експертів, ринкова вартість проданої партії зерна становила 366 824 гривні з урахуванням ПДВ.
До речі, кримінальне провадження щодо цих фігурантів — Олександра Браніцького, Костянтина Шевченка та Ростислава Коваля, яким інкримінують розтрату державного майна за ч. 4 ст. 191 КК України — наразі також розглядає Калинівський районний суд.
Системна хвороба: корупційний шлейф НААН
Справа «Корделівського» — лише один із численних епізодів у довгій низці корупційних скандалів, що роками супроводжують діяльність НААН.
- Продаж посад. Ще у 2019 році стало відомо про спроби продати керівні посади в академії за суми, що сягали мільйона доларів.
- Справи президента НААН. Президент академії Ярослав Гадзало неодноразово опинявся в центрі кримінальних розслідувань, пов’язаних із хабарництвом, заволодінням земельними ділянками та працевлаштуванням «фіктивних» працівників. У червні 2025 року ДБР провело в нього обшуки у справі про розтрату бюджетних коштів.
- Земельні махінації. У 2023–2024 роках Вищий антикорупційний суд визнав винними кількох посадовців НААН, серед яких Ярослав Гадзало, Олександр Мельник та Тетяна Ковальчук, за незаконне заволодіння земельними ділянками.
- Справа «Бохоницького». У травні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав винним Юрія Козака — колишнього очільника Держгеокадастру Вінниччини та наближеного до Володимира Гройсмана діяча, якого той планував зробити депутатом Вінницької обласної ради від своєї фамільної партії «Українська стратегія Гройсмана», однак Козака не обрали. Козак, діючи у змові з керівництвом ДП «Дослідне господарство «Бохоницьке» в селі Бохоники Вінницького району — ще одного підприємства у структурі Інституту картоплярства НААН, — незаконно передав у приватну власність землі вартістю понад 11,5 мільйона гривень.
Вирок у справі «Корделівського» став ще однією ланкою в низці подібних кримінальних історій. Та чи зрушить він з місця корупційну систему, що роками колосилася не науковими здобутками, а щедрими корупційними врожаями? Поки що це питання залишається без відповіді.
