Врятувати «своїх» мародерів: нардеп з Вінниччини знову відзначився скандальною ініціативою

Боротьба з корупцією

Поки Україна щодня втрачає людей і борониться від російської агресії, провладна більшість у Верховній Раді знаходить час не для посилення оборони, а для порятунку мародерів. У парламенті просувають черговий законопроєкт, який фактично вводить амністію для «схематозників» в оборонній сфері. Серед його співавторів — народний депутат від Вінниччини, представник «Слуги народу» Анатолій Драбовський, який раніше вже «засвітився» у не менш скандальній ініціативі, що значно полегшила життя корупціонерам.

Законопроєкт №13423 зареєстрували 126 парламентарів, 123 з яких — зі «Слуги народу». Він передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, якщо їх скоєно в рамках виконання оборонного контракту. Під звільнення потрапляють навіть ті, хто діяв умисно, порушуючи закон, але формально — «заради оборони». А визначати, хто ж саме діє «заради держави», буде… Міністерство оборони, яке ще й сформує таємний перелік підприємств оборонного комплексу, для яких діятиме правова індульгенція.

Фактична легалізація корупції

Як пояснюють у Центрі протидії корупції (ЦПК), проект закону від «слуг»:

  • пропонує нову статтю до Кримінального кодексу — №43-2, що виводить з-під відповідальності дії службових осіб підприємств ОПК, якщо їх можна пояснити «суспільно корисною метою»;
  • дає «індульгенцію» заднім числом — відповідальність не настає навіть за старі злочини, якщо вони трапились у період дії воєнного стану;
  • встановлює «імунітет» для підприємств зі спецпереліку Міноборони;
  • забороняє НАБУ розслідувати ці справи — правоохоронці зможуть діяти тільки з дозволу Генпрокурора;
  • продовжує дію таких привілеїв ще на три роки після завершення воєнного стану.

«Закон фактично легалізує корупцію в оборонній сфері — для заздалегідь обраного кола «потрібних» постачальників Міноборони. До них входять і наближені до оточення президента, зокрема Тимур Міндіч», — коментує заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан.

Хто може уникнути відповідальності

У ЦПК наголошують: у разі ухвалення законопроєкту №13423 від відповідальності зможуть втекти:

  • Леонід Шиман, директор Павлоградського хімзаводу, причетний до постачання неякісних мін ЗСУ;
  • Олександр Лієв та посадовці ТОВ «Львівський арсенал» — у справі про розкрадання 1,5 млрд. грн. на закупівлях боєприпасів;
  • фігуранти справи НАБУ і САП щодо махінацій із динамічним захистом для бронетехніки — збитки становлять 7,3 млн. грн.

Драбовський — знову «при ділах»

Це вже не перший скандальний законопроєкт, до якого доклав руку Анатолій Драбовський у складі провладної парламентської більшості, що де-факто сформувалася з пропрезидентської партії «Слуга народу» та депутатів від колишньої фракції проросійської «Опозиційної платформи — за життя». «Ми Вінничани» розповідали, що у червні Драбовський також став співавтором іншого сумнозвісного закону, що суттєво послабив антикорупційні запобіжники — насамперед контроль за незаконним збагаченням посадовців.

Цим законом:

  • скорочено строки моніторингу способу життя чиновників;
  • обмежено можливість перевірки походження майна, набутого до обіймання посади;
  • фактично створено механізм «легалізації» незадекларованих активів після звільнення з держслужби.

Експерти Верховної Ради у своєму висновку прямо зазначили: такі нововведення відкривають шлях до звільнення корупціонерів від відповідальності.

Особливо цинічним виглядало те, що закон, який істотно полегшив життя корупціонерам, у пожежному режимі ухвалювали 17 червня 2025 року — саме в той день, коли росія завдала масованого ракетно-дронового удару по Києву й Одесі. Внаслідок обстрілів загинули мирні мешканці, було зруйновано житлові будинки та об’єкти інфраструктури. І саме в цей трагічний час парламент голосував за скандальний документ, ухваливши його одразу в першому та другому читаннях. Ба більше — народні обранці доручили Голові Верховної Ради підписати закон без жодних зволікань.

Попри війну, тисячі загиблих і щоденні обстріли, деякі депутати й далі просувають інтереси «своїх». Анатолій Драбовський — лише один із тих, хто замість забезпечення контролю за армійськими закупівлями просуває ініціативи, здатні остаточно знищити залишки прозорості в оборонній сфері.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *