На Вінниччині знову спалахнула запекла драчка за владу та вплив. Головні дійові особи — обласна рада, де домінує партія «Українська стратегія Гройсмана», та обласна військова адміністрація (ОВА), що представляє президентську вертикаль Володимира Зеленського. Нові бюджетні цикли, кадрові рішення чи односторонні спроби змінити «правила гри» і раніше неодноразово ставали приводом для загострень у відносинах між цими двома гілками влади. І поки триває ця регіональна «війнушка» — на тлі справжньої, кровопролитної війни, яку Україна веде проти російських окупантів, — ключові для розвитку області питання ризикують потонути у взаємних звинуваченнях і спробах довести, хто головніший.
«Війна» за святу справу – хто буде ділити бюджетний «пиріг»
Чергове загострення протистояння між обласною радою та військовою адміністрацією вийшло у публічну площину минулого тижня. Приводом став представлений ОВА прогноз обласного бюджету на 2026–2028 роки.
Документ презентував директор департаменту фінансів ОВА Микола Копачевський. Як зазначили у обласній раді, документ уже був затверджений наказом очільниці обласної адміністрації, що стало для «гройсманівців», які контролюють облраду, своєрідним холодним душем — адже рішення ухвалили фактично без їхньої участі.
Обурення вибухнуло під час засідання профільної комісії з питань економіки, фінансів та бюджету, яку очолює Галина Якубович — депутатка обласної ради та водночас заступниця вінницького міського голови Сергія Моргунова, найближчого соратника голови партії «Українська стратегія Гройсмана» Володимира Гройсмана. Чинний мер Вінниці, як відомо, очолює обласний партійний осередок фамільної партії свого попередника. Додаткового напруження засіданню надала присутність «рояля в кущах» — першого заступника голови облради Володимира Кістіона, ще одного давнього союзника Гройсмана. У результаті засідання комісії фактично перетворилося на внутрішньопартійний фронт.
Як повідомила пресслужба обласної ради 24 жовтня 2025 року, Галина Якубович та Володимир Кістіон різко розкритикували дії обласної військової адміністрації, звинувативши її в узурпації повноважень та нехтуванні Конституцією. У підсумку на засіданні комісії були висунуті вимоги до ОВА: підготувати «реальний» бюджет, подати його на затвердження до обласної ради та було вірішено звернутися зі скаргою до Міністерства фінансів щодо дій адміністрації.
Це ж було вже…
Проте ця ситуація — поки що лише блідне відлуння буремних подій кінця 2023 року. Тоді гострий конфлікт між обласною радою та ОВА розгорівся у вересні-жовтні навколо Ігоря Матковського, якого голова Вінницької обласної ради В’ячеслав Соколовий одноосібним розпорядженням звільнив з посади керівника Клінічного центру інфекційних хвороб.
На фоні щоденного, протягом двох тижнів, пікетування обласної ради колективом медзакладу з вимогою відновити Матковського на посаді, протистояння між обласною радою та ОВА переростало навіть у публічні флешмоби. Тодішній начальник обласної адміністрації, а за сумісництвом депутат Вінницької міськради та керівник фракції пропрезидентської партії «Слуга народу» у міськраді Сергій Борзов, грюкнувши дверима, достроково покинув сесійну залу облради. В той же час його дружина, Ірина Борзова — нардепка від «Слуги народу» і очільниця вінницького обласного осередку партії Зеленського — продовжувала одиночне пікетування трибуни облради з плакатом «Почуйте голос народу».
Відстояти Матковського, якого підтримувала ОВА, тоді не вдалося. Після цього, 8 грудня 2023 року, Сергій Борзов фактично послав на три літери обласну раду разом із її більшістю від «стратегів», одноосібно затвердивши бюджет області на 2024 рік.
Очільник ОВА скористався правом, наданим постановою Кабміну № 252 від 11 березня 2022 року, яка дозволяє керівникам військових адміністрацій ухвалювати бюджети самостійно в умовах воєнного стану. Це право застосовується залежно від ситуації в регіоні, близькості до зони бойових дій та неможливості досягти конструктивного діалогу з депутатським корпусом щодо бюджетних питань. Втім, у випадку з Борзовим його рішення скоріше стало демонстративним сигналом: у боротьбі за фінансові потоки жодних компромісів із «гройсманівцями» не буде.
«Отвєтка»
25 червня 2024 року Борзова, як відомо, звільнили з посади начальника Вінницької обласної військової адміністрації, і з того часу обов’язки керівника цього органу виконує перша заступниця Наталя Заболотна, яка водночас є депутаткою Вінницької обласної ради від «Слуги народу» (за винятком періоду з лютого по травень 2025 року, коли Заболотна перебувала у декретній відпустці у зв’язку з народженням дочки).
Після відставки Борзова «гройсманівці» одразу перейшли в контрнаступ. Уже 28 червня 2024 року, у День Конституції, вони «проштовхнули» проєкт змін до регламенту облради, який розширював повноваження ради та надавав їй право заслуховувати звіти будь-яких посадових осіб і органів влади на території області. Наталя Заболотна охарактеризувала цю ініціативу як спробу запровадити «брежнєвську Конституцію» часів СРСР, що порушує принцип автономії місцевого самоврядування.
Заболотна, виступаючи на сесії, звернула увагу на низку порушень законодавства та Конституції в ініціативі «гройсманівців» і наголосила: «Конституція України гідно проходить випробування війною. ОВА забезпечить стабільність правової системи і не допустить зловживань правом. За потреби будемо відстоювати законність у суді». Попри її застереження, більшість депутатів — 56 осіб — проголосували «за» спірні зміни до регламенту облради.
Нинішня войовнича «пред’ява» керівництву ОВА від вінницьких «стратегів» Гройсмана у виконанні Якубович та Кістіона теж виникла не спонтанно. Їй передувала набувша розголосу заява Наталії Заболотної на сесії облради у вересні 2025 року, коли очільниця ОВА звинуватила обласну раду у свідомому саботажі допомоги ЗСУ. За її словами, депутати ухвалили рішення, яке ускладнило передачу військовим дронів, медикаментів та іншого майна з матеріального резерву. Якщо раніше для цього було достатньо наказу голови ОВА, тепер процедура розтягується на місяці через необхідність розгляду на комісіях та сесії.
Ці звинувачення пролунали на тлі активної PR-кампанії очільника «стратегів» Володимира Гройсмана, спрямованої на демонстрацію його допомоги армії через так званий «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб». Як декларується, штаб був створений за сприяння міської та обласної влади Вінниці, але він досі не має жодного юридичного статусу. Міфічний «штаб» позиціонується як структура, що об’єднує зусилля волонтерів, бізнесу та місцевого самоврядування, тоді як насправді фактично паразитує на ресурсах, переданих Силам оборони коштом платників податків, переважно вінницької громади, створюючи Гройсману образ патріота-благодійника.
Війна на виснаження у судах
«Війна» між гілками влади на Вінниччині перманентно переходить і в судову площину. Яскравим прикладом цього стала багаторічна тяжба щодо програми «Питна вода». Ще у 2021 році обласна адміністрація подала до суду на облраду, оскаржуючи рішення депутатів збільшити фінансування програми з 40 до 345 мільйонів гривень.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік обласної адміністрації. Однак у січні 2025 року Верховний Суд скасував ці рішення, закрив провадження у справі та фактично став на бік облради, поновивши чинність програми «Питна вода».
В обласній адміністрації, коментуючи рішення Верховного Суду, наголосили, що суд не став під сумнів компетенцію адміністрації у сфері водопостачання, а лише визнав правомірність дій облради з процедурної точки зору. Водночас адміністрація продовжила критикувати облраду за популізм та нераціональне використання бюджетних коштів, вважаючи восьмикратне збільшення фінансування водної програми необґрунтованим.
Облрада, своєю чергою, трактувала рішення Верховного Суду як підтвердження своєї компетенції щодо затвердження та внесення змін до обласних програм. У обласні раді наголошували на важливості програми «Питна вода» для забезпечення мешканців області якісною питною водою та назвали позов обласної адміністрації «штучним». Крім того, облрада заявила про наміри оскаржити практику затвердження обласних програм адміністрацією в обхід ради, вважаючи її порушенням Конституції України.
Ситуація, що склалася серед вінницького місцевого бомонду, чітко демонструє глибину розбіжностей між сторонами та їхню готовність роками вирішувати суперечки через публічні «розбірки» та судові позови замість спільної роботи над проблемами регіону.
Вінничанам залишається лише спостерігати цей політичний серіал, у якому боротьба за повноваження та контроль над фінансовими потоками затьмарює реальні потреби області. Поки на фронті потрібна єдність, у тилу триває власна «війна», де переможців, ймовірно, не буде, а програти може вся Вінниччина.
Нехай ЯКУБОВИЧ Г., читає пожиттєво рішення суду про визнання її бездіяльності на посаді заст/м.годлви, протиправною, за позовом КОВАЛЬОВА О.П. І чого не відмовилася від премії у 150%, коли рішення суду набуло чинності.
Партія гройсмана захватила владу в Вінницькій області і буде її утримувати в своїх ,,цілях,, .