На 63-му році життя зупинилося серце Ярослава Чорногуза — талановитого поета, соліста Національної заслуженої капели бандуристів України та гідного продовжувача славетного подільського роду. Митець пішов услід за своїм батьком, легендарним письменником Олегом Чорногузом, залишивши по собі світлу пам’ять і невмирущі пісні.
Трагічну звістку повідомила донька митця — відома поетка, розвідниця ЗСУ та цьогорічна лауреатка Шевченківської премії Ярина Чорногуз. Навіть перебуваючи на передовій на Херсонщині, вона знайшла слова, аби вшанувати батька:
«Сьогодні пішов із життя мій тато, Ярослав Чорногуз. Поет, бандурист, артист, надзвичайно освічена людина… Він хотів би бути похованим на Байковому кладовищі, поруч зі своїми батьками».
Рід Чорногузів міцно пов’язаний із вінницькою землею, яка дала Україні не одне покоління патріотів та митців. Батько Ярослава, Олег Чорногуз, народився у селі Іванів Калинівського району (нині Хмільницький район) на Вінниччині. Саме там, серед подільських краєвидів, формувався характер майбутнього «короля української сатири».
Олег Чорногуз розпочинав свій творчий шлях у редакціях районних газет рідного краю — у Погребищі та Вінниці. Його гостре слово та любов до рідної землі згодом піднесли його до вершин української літератури та посади головного редактора славнозвісного журналу «Перець». Хоча доля перенесла родину до Києва, серце Олега Федоровича завжди належало Поділлю — він до останніх днів залишався активним членом земляцтва «Вінничани у Києві» та помер у рідній Вінниці у 2022 році, а похований у Києві.
Ярослав Чорногуз народився у Вінниці 20 липня 1963 року. Хоча з дитинства він проживав у столиці, виховання в родині такого велетня слова, як Олег Чорногуз, не могло не вплинути на його шлях. Закінчивши факультет журналістики університету імені Т. Шевченка, Ярослав обрав для себе особливу місію — поєднати журналістику з кобзарським мистецтвом.
З 2002 року він був артистом і солістом-бандуристом Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди. Його голос і струни його бандури звучали як молитва за Україну. Ярослав був не просто музикантом, а справжнім просвітителем, який через сотні публікацій у журналі «Українська культура» та через свої поетичні збірки боровся за ідентичність нашого народу.
Сьогодні справу діда та батька продовжує Ярина Чорногуз. Вона є символом сучасної України — поетеса, яка захищає рідну землю зі зброєю в руках. Зв’язок поколінь у цій родині є прикладом незламності: від сільського ветеринара Федора (прадіда Ярини) до журналістів, письменників та воїнів.
Ярина звернулася до столичної влади з проханням дозволити поховати батька на Байковому кладовищі поруч із його батьком — Олегом Чорногузом..
«Зараз на фронті на Херсонщині, але їхатиму в Київ, готова зробити все, що потрібно, аби його поховали саме там», — наголосила Ярина.
