На тлі триваючої повномасштабної війни та економічних труднощів, що болісно вдарили по мільйонах українців, питання матеріального становища державних службовців — особливо представників судової влади — набуває особливої гостроти. Незабаром Вища рада правосуддя розгляне чергову заяву про відставку судді з Вінниччини — цього разу йдеться про Михайла Войнаревича, суддю Хмільницького міськрайонного суду. Ця подія знову звертає увагу на фінансове становище служителів Феміди, які дедалі більше нагадують привілейовану касту, відокремлену від більшості українців глибокою соціальною прірвою.
Чергова «золота» відставка
6 травня 2025 року Вища рада правосуддя (ВРП) має розглянути матеріали про звільнення судді Войнаревича у відставку за загальними обставинами. Це право надається суддям, що мають щонайменше 20 років стажу. Для Михайла Войнаревича, який працює суддею 14 років у Хмільнику, а загалом у юриспруденції – з 1983 року, ця умова, ймовірно, виконана.
Відставка відкриває шлях до отримання так званої суддівської пенсії, розмір якої коливається від 50% до 90% останньої зарплатні, яка часто перевищує 100 тис. грн. на місяць. Цей порядок робить суддів найбагатшими пенсіонерами країни, особливо на тлі середньої пенсії в Україні, яка станом на квітень 2025 року ледь перевищує 6 тис. грн., а понад половина пенсіонерів отримує менше 5 тис. грн. Важливо, що для суддівських пенсій, на відміну від виплат пересічних громадян (обмежених 10 прожитковими мінімумами – 23 610 грн.), верхньої межі не існує – відповідне обмеження було визнано Конституційним Судом неконституційним.
Від водія лісовозу до голови суду
Кар’єрний шлях Михайла Войнаревича, уродженця буковинського села Конятин, був нетиповим. Після школи та роботи водієм лісовозу він відслужив в армії (у групі радянських військ в Німеччині) та знову повернувся за кермо. Паралельно здобув юридичну освіту в Чернівецькому кооперативному коледжі, а потім – на юридичному факультеті КНУ ім Шевченка (закінчив у 1992 році).
Після навчання працював юрисконсультом у Літині на Вінниччині, згодом став адвокатом. Продовжив освіту на факультеті підготовки професійних суддів Харківського національного університету імені Ярослава Мудрого. У березні 2005 року був призначений суддею Теплицького районного суду, а в лютому 2011 року переведений до Хмільницького міськрайонного суду, який навіть очолював до 2019 року. Відомо, що суддя Войнаревич сьогодні єдиний у Хмільницькому суді, хто має групу інвалідності.
Родина судді також тісно пов’язана із судовою системою: син Олександр працює секретарем судового засідання у Вінницькому міському суді (раніше – обіймав посаду помічника судді там же), дочка Людмила донедавна служила в Територіальному управлінні Служби судової охорони. Нинішня дружина Любов Гринчук працює в Управлінні освіти Хмільницької міської ради. Від першого шлюбу суддя має п’ятьох дітей.
Статки під час війни
Аналіз декларації Михайла Войнаревича за 2024 рік виявляє суттєве зростання активів родини саме після початку повномасштабної війни:
- Нерухомість у Хмільнику: 2 вересня 2022 року суддя з дружиною набули у спільну власність житловий будинок (86.8 м²) та земельну ділянку (584 м²). Задекларована вартість – понад 520 тис. грн. сукупно.
- Автомобіль AUDI A5 (2011 р. в.): Придбаний 8 липня 2022 року за 225 680 грн.
- Мотоцикл «Мусстанг» (2019 р. в.): З’явився у власності 22 квітня 2022 року за 10 000 грн.
Окрім цього, в декларації фігурують ще один житловий будинок (46 м²) та три земельні ділянки (загалом понад 1,5 га) у рідній для судді Чернівецькій області. Цікаво, що датою набуття права власності на них вказано 5 листопада 2024 року (загальна вартість понад 390 тис. грн.)..
Фінансову основу цих придбань частково пояснюють офіційні доходи. За 2024 рік Михайло Войнаревич задекларував близько 1,77 млн. грн. (суддівська зарплата майже 1,2 млн. грн., пенсія, дохід від оренди, спадщина 390 тис. грн.). Дружина заробила близько 335 тис. грн.
При цьому родина зберігає значні суми готівкою: майже 50 тис. доларів США та 28,6 тис. євро у судді, та понад 30 тис. доларів і 4,1 тис. євро у дружини.
Сам суддя Войнаревич у 2017 році заявляв про свою роботу: «Працюю так, щоб повернути рівень довіри людей до українського правосуддя». Чи корелюються набуті ним статки з досягненням цієї мети – питання відкрите.
P. S. 6 травня 2025 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами. Зокрема, ВРП вирішила звільнити Михайла Войнаревича з посади судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
