Перше півріччя 2026 року принесло Україні ще один тривожний сигнал щодо майбутнього країни. Демографічна статистика засвідчила найгірше за останні роки співвідношення між народжуваністю та смертністю.
За офіційними даними Міністерства юстиції, опрацьованими аналітиками платформи «Опендатабот», нині на одну народжену дитину припадає майже чотири померлих. Якщо торік цей показник становив три до одного, то тепер демографічне провалля стало ще глибшим.
Особливо тривожно те, що негативна тенденція дедалі помітніше проявляється не лише у прифронтових регіонах, а й у відносно безпечних тилових областях. Серед них — Вінниччина.
Область, яку традиційно вважають одним із найбільш стабільних регіонів країни, переживає стрімке скорочення народжуваності. За підсумками перших шести місяців 2026 року кількість новонароджених тут зменшилася одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За темпами падіння Вінниччина опинилася серед лідерів разом із Львівською та Тернопільською областями.
.
Такий різкий спад навіть у тилу свідчить, що затяжна війна, економічна невизначеність, постійний психологічний стрес і вимушена міграція молодих родин виснажують демографічний потенціал Поділля не менш відчутно, ніж бойові дії. Чимало сімей відкладають народження дітей до безпечніших і стабільніших часів.
Загалом по Україні ситуація виглядає не менш драматично. Упродовж першого півріччя 2026 року народилися лише 73 292 дитини. Це на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, і майже вдвічі менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Сьогодні українські пологові будинки приймають у середньому близько 12 тисяч немовлят на місяць, тоді як десять років тому цей показник сягав 32 тисяч. Гендерне співвідношення серед новонароджених залишається традиційним: хлопчиків народилося дещо більше — 51% проти 49% дівчаток.
Водночас в Україні вперше за останні п’ять років офіційно зафіксовано зростання смертності. За шість місяців померли 259 853 людини — на 4% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
.
Найбільше смертей традиційно реєструють у густонаселених регіонах. Лідирує Дніпропетровська область, де зафіксовано 28 386 смертей — майже кожен дев’ятий випадок у країні. У Києві за цей же період померли 20 121 людина, що на 11% більше, ніж торік.
Географія демографічної кризи яскраво демонструє різницю між регіонами залежно від близькості до фронту. Найважча ситуація склалася на Донеччині, де на одного новонародженого припадає 19 померлих. На Херсонщині це співвідношення становить один до 14, а у Харківській, Сумській та Чернігівській областях — один до шести.
Найкращі, хоча й теж невтішні, показники мають Закарпатська, Волинська та Рівненська області, де на одну народжену дитину припадає двоє померлих.
У абсолютних показниках за кількістю новонароджених продовжує лідирувати Київ, де за пів року народилися 8 352 дитини — майже кожен дев’ятий новонароджений в Україні. Друге місце посідає Львівська область із 6 617 народженнями, далі йдуть Дніпропетровська (5 611) та Одеська (5 450) області. Однак навіть ці регіони не здатні компенсувати загальнонаціональне скорочення населення.
.
Стрімке старіння населення та поглиблення демографічної кризи — як у прифронтових, так і в тилових регіонах, зокрема на Вінниччині, — стають одним із найсерйозніших викликів для повоєнного відновлення держави. Підтримка молодих сімей, створення умов для народження дітей та повернення українок із дітьми з-за кордону дедалі більше виходять за межі соціальної політики й перетворюються на питання стратегічного розвитку та національної безпеки України.
