У Вінницькому національному аграрному університеті (ВНАУ) 9 грудня 2025 року відбулися вибори ректора. Попри те, що минув майже тиждень, офіційні результати досі не оприлюднені на сайті навчального закладу. За неофіційною інформацією джерел, перемогу здобув Григорій Калетник, який обіймає посаду президента університету.
Таємниче «зникнення» кандидатів
Виборча кампанія у Вінницькому національному аграрному університеті стартувала у вересні 2025 року, коли Міністерство освіти і науки оголосило конкурс на посаду ректора.
Спочатку, як можна зрозуміти з інформації, опублікованої на сайті ВНАУ, на очільника університету претендували четверо кандидатів:
Григорій Калетник — доктор економічних наук, професор та академік НААН, який очолює університет у статусі президента;
Світлана Лутковська — проректорка з науково‑педагогічної та навчальної роботи ВНАУ, професорка, докторка економічних наук;
Ігор Дідур — директор Освітньо‑наукового інституту аграрних технологій та екологічного менеджменту (раніше — декан факультету агрономії та лісівництва) ВНАУ;
Ігор Хмельовський — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві Національного університету біоресурсів та природокористування України.
Як можна зрозуміти, до фіналу дійшли лише двоє кандидатів — Григорій Калетник та Василь Хмельовський, тоді як інші зняли свої кандидатури.
Куди подівся чинний ректор Віктор Мазур?
Віктор Мазур очолював ВНАУ з 2015 року і не подав свою кандидатуру на новий термін.
Обізнані вінничани називають формальну зміну керівництва вишу «рокіровкою»: з 2013 року Григорій Калетник контролював університет у статусі президента, тоді як Мазур, обіймаючи посаду ректора, займався операційним управлінням. Тепер Калетник повертається до безпосереднього керівництва.
Станом на 15 грудня на офіційному сайті ВНАУ ректором досі значиться Віктор Мазур, що пояснюється бюрократичною процедурою: попередній керівник формально залишається на посаді до моменту підписання наказу МОН про нового ректора.
«Режим тиші» та результати
Вибори проходили не лише у Вінниці, а й у п’яти коледжах університету: Ладижинському, Могилів-Подільському, Немирівському, Чернятинському та Технологічно-промисловому. Загалом голосувало понад 600 виборців.
Офіційних повідомлень про результати виборів немає. У канцелярії вишу радять чекати на наказ МОН. Разом з тим, неофіційні джерела повідомляють, що перемогу здобув Григорій Калетник.
Григорій Калетник, ймовірно, вирішив стати ректором ВНАУ, щоб зосередити у своїх руках повний формальний контроль над університетом. На відміну від президента, чия роль переважно стратегічна та консультативна, ректор володіє широкими управлінськими повноваженнями: він безпосередньо керує щоденною діяльністю вишу, підписує накази, розпоряджається бюджетом, визначає кадрову політику та впливає на формування освітніх і наукових програм. Таким чином, перехід Калетника на посаду ректора дозволить офіційно консолідувати владу в університеті.
Штаб Зеленського
«Ми Вінничани» вже розповідали, що, за даними НАЗК, проректорка ВНАУ та одна з кандидаток на посаду ректора Світлана Лутковська у вересні 2025 року потрапила до всеукраїнської ТОП-десятки корупціонерів за приховані 8 мільйонів гривень від оподаткування.
Своєю кар’єрою Лутковська багато в чому зобов’язана Григорію Калетнику — президенту ВНАУ та колишньому голові Вінницької облради і облдержадміністрації (1998–2005 роки) і нардепу від забороненої проросійської Партії регіонів. За часів Януковича Калетника у Вінниці знали як «смотрящого» від Банкової, а під його патронатом Лутковська стрімко піднялася з посади бібліотекарки до крісла проректора.
Після Революції Гідності політична кар’єра «регіоналів» у багатьох випадках завершилася, проте для Лутковської це стало початком нової політичної метаморфози. У 2019 році під контролем Калетника ВНАУ фактично перетворився на передвиборчий штаб Володимира Зеленського у регіоні, а сама Лутковська очолила обласну організацію партії «Слуга народу».
Проте цей союз виявився нетривким. Вже під час позачергових парламентських виборів Лутковську та інших «аграріїв» Калетника «посунули» на користь Ірини Борзової — дружини на той час майбутнього, а нині вже колишнього голови Вінницької ОВА Сергія Борзова, яка і очолила обласний осередок «Слуги народу». Ображена Лутковська на цих виборах спробувала кинути виклик Борзовій в Жмеринському мажоритарному окрузі, проте вибори програла.
А історія з недостовірним декларуванням Лутковської — це продовження «сімейної саги». «Ми Вінничани» повідомляли, що на початку 2023 року НАЗК виявило: тесть проректорки ВНАУ, Анатолій Лутковський, депутат Чернівецької селищної ради від «Слуги народу», не вказав у декларації майно, що належить йому та близьким родичам, на суму 25 мільйонів гривень. Незважаючи на масштаб порушення, про притягнення Анатолія Лутковського до відповідальності наразі нічого не відомо..
Новий старий ректор
Якщо «запитати» у Google, хто такий Григорій Калетник, пошуковик перш за все видасть «одіозний екс-нардеп». Він голосував за скандальний мовний «закон Ківалова-Колесніченка», визнаний згодом неконституційним, а під час Революції Гідності підтримав так звані «диктаторські закони» — пакет антидемократичних норм, що суттєво обмежували права громадян і свободу слова. Калетник також підписав звернення депутатів від Партії регіонів і Компартії до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».
Зараз 76-річний президент ВНАУ є крупним латифундистом Вінниччини та справжнім агробароном. Ще 9 років тому журналісти Bihus.Info опублікували розслідування про те, як родина Калетніків зосередила 29,5 тис. га угідь у області, фактично позбавивши селян їхніх паїв, оскільки тисячі гектарів утримувались компанією ТОВ «Великокісницьке» сумнівними методами.
Григорій Калетник — не лише нардеп кількох скликань від проросійської Партії регіонів, а й «хрещений батько» великої династії «руськомірців». Його син Ігор Калєтнік (він пише прізвище через «є») за Януковича два роки очолював Державну митну службу, контролював увесь імпорт та експорт, а згодом став першим віце-спікером Верховної Ради за квотою Компартії. Племінниця Оксана Калетник за Януковича була членкинею Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а потім, як і двоюрідний брат, стала нардепкою від Компартії. Батько Оксани, Микола Калетник, у 1990-х очолював управління Мінлісгоспу України та курирував держпідприємство «Чорнобильліс», під контролем якого перебувало понад 280 тис. га закритої території.
Клан Калетників ніколи не приховував своїх антиукраїнських та проросійських поглядів. Сімейний тандем не лише дружно голосував за «диктаторські закони», які приймалися без використання системи «Рада», а результати голосування були сфальсифіковані лічильною комісією, до складу якої входив Ігор Калєтнік. Після Революції Гідності всім п’ятнадцяти колишнім нардепам-членам комісії оголосили підозру, а Ігор Калєтнік переховувався у росії до жовтня 2019 року.
Оксана Калетник єдина з української делегації проголосувала 1 липня 2014 року проти резолюції про засудження окупації росією українських територій на 23-й сесії ПА ОБСЄ. У жовтні того ж року СБУ відкрила кримінальне провадження проти неї за посягання на територіальну цілісність України через пропагандистське шоу на Вінниччині, де вона визнавала легітимність так званих «ДНР» та «ЛНР». Проте для Оксани, як і для її родичів, це не стало приводом для притягнення до відповідальності.
Чому не працює закон про люстрацію?