У стінах державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» знову пролилася кров. 9 липня 2025 року в одній із камер жорстоко побили 50-річного ув’язненого — військовослужбовця Миколу Кутецького. Від отриманих травм чоловік помер наступного дня. Цей злочин викликає прямі асоціації з іншим резонансним убивством, що сталося в цій самій установі майже рівно шість років тому. Обидва випадки об’єднує не лише місце трагедії та схожі обставини, а й підозри в службовій недбалості з боку персоналу СІЗО та брак повної інформації від правоохоронців.
Вбивство арештованого
Як уже повідомляли «Ми Вінничани», двом ув’язненим слідчого ізолятора повідомили про підозру в умисному вбивстві співкамерника. За даними поліції Вінницької області, трагедія сталася ввечері 9 липня 2025 року в камері неназваного правоохоронцями слідчого ізолятора. Між трьома ув’язненими виник конфлікт, що переріс у жорстоке побиття. Двоє чоловіків — 25 і 30 років, один із яких раніше засуджений за вбивство, — нанесли 50-річному співкамернику численні удари по голові та тулубу. Коли той впав, нападники поклали його на ліжко і продовжили побиття. Від отриманих травм чоловік помер на місці.
Судово-медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок поєднаної травми тіла, множинних переломів ребер і пневмотораксу. Зловмисникам оголошено підозру за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України — умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У прокуратурі Вінниччини доповнили, що злочин стався саме в СІЗО «Вінницької установи виконання покарань (№1)» на тлі неприязних стосунків між ув’язненими. При цьому нападники скористалися відсутністю належного нагляду з боку працівників СІЗО.
Тому окремо прокуратура ініціювала відкриття провадження за фактом службової недбалості працівників СІЗО, що могла призвести до загибелі в’язня. Дії службовців кваліфіковано за ч. 3 ст. 367 КК України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Розслідування доручено слідчим четвертого відділу Теруправління ДБР у Хмельницькому.
Військовий, який захищав Україну
Але правоохоронці обійшли той факт, що загиблий — військовослужбовець. За інформацією «Ми Вінничани», йдеться про Миколу Кутецького — учасника бойових дій, який понад три роки провів у війську. До свого 51-річчя він не дожив усього три дні.
Кольчинська селищна рада Мукачівського району на Закарпатті висловила співчуття з приводу його смерті. У повідомленні, звісно, не розкрили обставин смерті, лише зазначили: «10 липня 2025 року обірвалося життя військового нашої громади, мешканця села Кленовець».
Варто зауважити, що офіційні заяви прокуратури та поліції Вінниччини з’явилися лише 14 липня — через чотири дні після смерті. Така затримка, як і загальні обставини інциденту, дуже нагадують інший гучний випадок — убивство арештованого у тому ж вінницькому СІЗО також в липні, але 2019 року.
Дзеркальне відображення минулих подій
Тоді на лаві підсудних у справі про вбивство ув’язненого опинилися шестеро співробітників установи та один засуджений. Серед обвинувачених були молодший інспектор Роман Заваденко, молодша інспекторка Вікторія Місієнко, оперуповноважений Василь Сьотка, інспектор пожежної профілактики Вадим Нагірняк, оперуповноважений Андрій Остафійчук, інспектор відділу режиму і охорони Сергій Дерун та серійний злочинець Віталій Морозов.
Жертвою став 59-річний психічно хворий, затриманий за підозрою у розпусних діях щодо 7-річної дівчинки. Його арешт мав значний суспільний резонанс, про нього особисто повідомляв тодішній перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін. «Вінницька область. Психічно хворий, 1954 р. н., скоїв напад на дівчинку, 2012 р. н., після чого зґвалтував рукою. Дитина доставлена в Центр матері й дитини. Попередній діагноз: зґвалтування та кровотеча. Покидьок затриманий», – йшлося у повідомленні Аброськіна.
За даними слідства, дівчинка гралася разом зі своєю 9-річною сестрою, а 59-річний чоловік затягнув дитину за гаражі, де демонстрував їй статеві органи та вчиняв розпусні дії. Було відкрито кримінальне провадження за статтею про зґвалтування. Підозрюваний не мав судимостей, але, за свідченнями, мав ознаки психічного розладу. Його психічний стан мала визначити судово-психіатрична експертиза.
10 липня 2019 року суд узяв підозрюваного у педофілії під варту на 60 днів без права внесення застави. Однак уже за три дні, 13 липня, чоловік був знайдений мертвим у камері після побиття тюремниками, а добив його співкамерник.
Слідство
Факт убивства певний час замовчувався. Але й після розголосу Вінницька обласна прокуратура повідомила про оголошення підозри шістьом службовим особам «Вінницької установи виконання покарань (№1)» лише 24 лютого 2020 року. У прокуратурі зазначали, що у фігурантів справи було проведено дев’ять обшуків, під час яких виявлено засоби вчинення злочину та заборонені предмети. До суду скеровали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про відсторонення підозрюваних від посад.
Дії підозрюваних, за словами прокуратури, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством і застосуванням спецзасобів, що спричинило тяжкі наслідки) та за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю).
У вересні 2020 року Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило про завершення досудового розслідування. Зазначалося, що слідством було встановлено: 13 липня 2019 року шестеро працівників установи завели 59-річного чоловіка до окремого приміщення, де завдали йому щонайменше 85 ударів. Після побиття, за даними ДБР, тюремники доставили потерпілого до камери, де інший ув’язнений завдав йому тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті.
Таким чином, п’ятьом працівникам СІЗО у підсумковому обвинуваченні інкримінували перевищення влади, що супроводжувалося насильством та катуванням (ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 127 КК України). Ще одному співробітнику — перевищення влади з насильством (ч. 2 ст. 365 КК України). Засудженого звинуватили у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть (ч. 2 ст. 121 КК України).
Правосуддя зупинилося
«У разі доведення вини п’ятьом працівникам установи загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Ще одному — від 3 до 8 років з додатковим обмеженням у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років. Засудженому — від 7 до 10 років позбавлення волі», — повідомляли п’ять років тому детективи ДБР.
Однак до реального покарання справа так і не дійшла.
Спершу розгляд справи в судах затягнувся на роки. А 29 березня 2023 року Вінницький міський суд узагалі зупинив провадження. Причиною стало те, що один з обвинувачених проходить військову службу за мобілізацією. Суд постановив, що виділення матеріалів щодо цього обвинуваченого «негативно впливатиме на повноту розгляду кримінального провадження». Тож розгляд зупинено до його демобілізації.
Водночас більшість інших обвинувачених і досі обіймають ті самі посади у «Вінницькій установі виконання покарань (№1)».
Засудили лише одного, але за інше
Засудили лише серійного злочинця Віталія Морозова, який добивав педофіла у камері. Але вирок стосувався іншої справи.
19 грудня 2022 року Бершадський районний суд Вінницької області засудив Морозова до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Його визнали винним у повторному грабежі та незаконному зберіганні вогнепальної зброї.
За даними слідства, 5 лютого 2019 року Морозов, який тимчасово проживав у домогосподарстві потерпілої, викрав 100 кг металобрухту. Він викликав знайомого з автомобілем і, попри заперечення власниці та свідка, завантажив метал, який згодом здав на брухт. Сума збитків — 587 гривень.
Також у березні 2019 року Морозов знайшов у лісі саморобний пістолет і зберігав його у підсобці. Зброю, придатну до стрільби, вилучили поліцейські під час обшуку 31 травня.
Суд врахував багате кримінальне минуле Морозова: він неодноразово судимий за крадіжки і грабежі (у 1998, 2000, 2002, 2009, 2013 роках), а на момент злочинів мав непогашену судимість за розбій (вирок Гайсинського райсуду від 31 березня 2020 року — 7 років ув’язнення).
Два вбивства — одна установа: система чи фатальний збіг?
Смерть Миколи Кутецького в липні 2025 року знову порушує ті ж запитання, що залишилися без відповіді ще шість років тому. Як у пенітенціарній установі, яка має гарантувати безпеку й контроль, можливі настільки жорстокі вбивства? Чому офіційна інформація з’являється лише через кілька днів? І чи справді розслідування щодо можливої службової недбалості є пошуком істини, чи радше спробою зняти напругу в суспільстві?
Розслідування вбивства у 2019 році показало: навіть після широкого розголосу правосуддя може залишатися безсилим. Чи імітувати безсилля…
