15 жовтня 2025 року пресслужба Вінницького міського суду опублікувала дивне повідомлення про вирок у справі щодо незаконного виготовлення та збуту підроблених алкогольних напоїв. Йшлося лише про одного засудженого, який організував злочинну групу, займався виробництвом і реалізацією фальсифікату алкоголю та легалізовував отримані кошти через фінансові операції. Суд призначив йому п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права торгувати алкоголем протягом трьох років, а також постановив знищити все обладнання, сировину та незаконно виготовлені напої.
Водночас у повідомленні суду не було жодного слова про те, що у справі фігурували троє обвинувачених, що процес тривав понад чотири роки, через що фігурантів довелося звільняти від відповідальності за деякими епізодами через сплив строків давності. Також один із обвинувачених нині служить у Збройних силах України, і провадження щодо нього було зупинено.
Як починалася справа
Із самого початку на лаві підсудних опинилися троє мешканців Вінниччини: Денис Стан, Анатолій Плесовських та Микола Сатін. Їм інкримінували створення та участь в організованій групі, що займалася масовим виробництвом і збутом підроблених алкогольних напоїв. Кримінальне обвинувачення до суду було направлене ще 23 вересня 2021 року.
За даними слідства, не пізніше осені 2020 року фігуранти організували підпільний цех у приватному домоволодінні неподалік Вінниці. Там у промислових масштабах виготовляли спиртовмісні рідини, розливали їх у пакування типу bag-in-box по два-три літри, наклеювали етикетки з логотипами Absolut, Jack Daniel’s, Jameson, Metaxa, Finlandia, Chivas Regal, Hennessy та інших відомих брендів і продавали через інтернет, видаючи за «оригінальний імпортний алкоголь».
Як працювала схема
Готовий фальсифікат зберігали в орендованому приміщенні, звідки його відправляли клієнтам поштою. Оплату отримували на банківські картки, оформлені на підставних осіб, або через систему NovaPay.
За кілька місяців діяльності група встигла реалізувати підроблений алкоголь понад 1 650 клієнтам по всій Україні, отримавши майже 3,9 мільйона гривень прибутку.
Експертизи підтвердили: вилучені напої були водно-спиртовими сумішами міцністю 35–40%, які не відповідали маркам, зазначеним на етикетках, і не мали сертифікатів походження.
Як викривали контрафакт
Розслідуванням займалася ще податкова поліція, яка була ліквідована у вересні 2021 року, спільно з прокуратурою. Правоохоронці провели низку негласних слідчих дій: прослуховування телефонних розмов, контрольовані закупівлі та спостереження.
Під час однієї з операцій замовник під контролем податківців через інтернет придбав кілька пакувань «брендового» алкоголю, які насправді надійшли з Вінниці. Слідчі відстежили рух коштів і поштових відправлень, задокументувавши діяльність організованої групи.
26 березня 2021 року у домоволодінні, де виготовляли напої, відбувся обшук. Там правоохоронці виявили десятки бочок об’ємом від 200 до 750 літрів, насоси, шланги, клейові пістолети, ароматизатори, тисячі порожніх пакувань та 716 літрів готового фальсифікату.
Також було вилучено банківські картки, зошити з обліком продажів, накладні «Нової пошти», готівку та чорнові записи — усе, що підтверджувало масштабну діяльність групи.
Судовий процес
Розгляд справи тривав понад чотири роки. Обвинувачені неодноразово не з’являлися на засідання, через що суд був змушений ухвалювати рішення про їх примусовий привід та накладати штрафи за неповагу до суду.
У квітні 2025 року суд нарешті з’ясував, що один із фігурантів, Анатолій Плесовських, довгий час не відвідував судові засідання через службу в армії — він був мобілізований під час загальної мобілізації. Одкровенням для суду став витяг з наказу командира військової частини, датований ще серпнем 2024 року.
Відтак провадження щодо Плесовського виділили в окреме та зупинили до його звільнення з військової служби.
Вирок
Нарешті, 13 жовтня 2025 року, Вінницький міський суд визнав доведеним участь Дениса Стана та Миколи Сатіна у діяльності організованої групи і виніс вирок за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 та ч. 1 ст. 204 за організацію незаконного виготовлення підакцизних товарів, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 204 за організацію та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а також ч. 2 ст. 209 за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Водночас суд звільнив обвинувачених від кримінальної відповідальності за окремими епізодами, кваліфікованими за ч. 1 ст. 204 КК України, через закінчення строків давності. Ще б пак.
Одному з фігурантів, як організатору групи, за сукупністю злочинів призначили п’ять років позбавлення волі, конфіскацію всього майна, позбавлення права обіймати певні посади та здійснювати торгівлю алкоголем протягом трьох років, а також знищення всіх незаконно виготовлених товарів, обладнання та сировини.
Другому обвинуваченому, який виконував допоміжні функції, суд призначив умовне покарання, врахувавши його роль у групі та відсутність попередніх судимостей.
Водночас обидва засуджені під час розгляду справи вже встигли стати фігурантами інших кримінальних та адміністративних проваджень.
З огляду на багаторічну історію цієї справи, величезний обсяг зібраних доказів та вилучений фальсифікат, лаконічне повідомлення суду, яке обмежилося коротким абзацом про «засудження організатора», виглядає щонайменше дивно. Адже матеріали вироку описують злочинну схему з мільйонними оборотами та довге, проблемне судове провадження, а самі засуджені категорично не визнали своєї вини. Тож іноді речникам вінницького суду, здається, краще мовчати, ніж так «інформувати». Бо історія «вінницького фальсифікату» — це не лише про незаконний алкоголь, а й про ефективність та прозорість правосуддя, які в цьому випадку опинилися не на висоті.
