Подала у відставку скандальна Олена Дума з Хмільника — вона ж Холевицька, Файдевич і Литвинюк

Уродженка Хмільника на Вінниччині, Олена Дума (в різні роки мала прізвища Холевицька, Файдевич та Литвинюк) йде з посади голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Її відставка стала фіналом одного з найскандальніших етапів в історії цього ключового антикорупційного органу.

Формально звільнення відбулося на тлі набуття чинності закону про масштабну реформу АРМА та напередодні першого міжнародного аудиту агентства. Втім, за офіційними формулюваннями приховується значно складніший контекст — багаторічні зв’язки, політичні інтриги та низка резонансних скандалів, що супроводжували діяльність Думи на чолі установи.

Про своє рішення піти у з посади Олена Дума повідомила на особистій сторінці у Facebook, підкресливши, що подає заяву саме в день, коли почав діяти закон про посилення інституційної спроможності АРМА. Головним мотивом вона назвала бажання гарантувати незалежність майбутнього міжнародного аудиту. «Я підписала заяву щоби забезпечити проведення його незалежно», – зазначила вона.

Кар’єристка, пристосуванка і провокаторша?

Кар’єрний шлях Олени Думи тісно переплетений із профспілковою діяльністю, яка часто мала виразне політичне забарвлення. Вона очолювала профспілку «Рідна земля», що входила до Конфедерації вільних профспілок України. Цю конфедерацію очолює її земляк з Вінниччини, нинішній нардеп від «Батьківщини» МихайлоВолинець. Волинець, який також є головою Незалежної профспілки гірників України, неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях як лобіст інтересів структур олігарха Ріната Ахметова.

Профспілка «Рідна земля» була створена за часів прем’єрства Юлії Тимошенко адміністративним шляхом. Її створення пов’язують з іменами Михайла Волинця та Олега Кулініча. Останній, який на той час очолював Держкомзем (попередник Держгеокадастру), зараз перебуває у СІЗО за звинуваченням у державній зраді.

Напередодні президентських виборів 2019 року Олена Дума знову опинилася в центрі політичної уваги — організовувала мітинги та очолила новостворену структуру під назвою «Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, волонтерів, ветеранів та членів їхніх сімей». Цю організацію пов’язували з народним депутатом від «Батьківщини» Валентином Наливайченком, який очолював Службу безпеки України у 2006–2010 та 2014–2015 роках. Проведені акції мали характер публічного тиску та були спрямовані на дестабілізацію ситуації й критику чинної тоді влади.

Попри свою так би мовити профспілкову діяльність, Дума активно підтримувала проєкт нового Трудового кодексу, який просувала влада Володимира Зеленського. Цей кодекс зазнав нищівної критики з боку багатьох експертів та незалежних профспілок як такий, що суттєво обмежує права найманих працівників.

В той же час, профспілкова діяльність ніколи не заважала Олені Думі залишатися на державній службі і за президентства Ющенка, і Януковича, і Порошенка і Зеленського.

У 2006 році вона вперше склала присягу держслужбовця. Працювала радницею міністрів у Кабміні, Мінекології, Мін’юсті, Міністерстві агрополітики та очолювала юридичний департамент Мінприроди. Була членкинею колегії Держкомзему. Також обіймала керівні посади у Фонді соцстраху та Чернігівській ОДА, де відповідала за соціальні питання.

Скандали у Фонді соцстраху та в АРМА

Після перемоги Володимира Зеленського на виборах, у січні 2020 року Олену Думу призначили директоркою виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Втім, уже в травні її звільнили через «численні грубі порушення законодавства». 1 квітня 2023 року Київський апеляційний суд визнав звільнення протиправним, однак остаточно Дума програла апеляцію.

Свою позицію публічно відстоювала на проросійському телеканалі ZIK, що на той час належав куму путіна Віктору Медведчуку.

Призначення Думи на посаду голови АРМА 30 червня 2023 року викликало різку критику з боку антикорупційних організацій і міжнародних партнерів. Transparency International Ukraine заявила, що це призначення може «поставити хрест на АРМА», вказуючи на відсутність досвіду у сфері кримінальної юстиції, політичні зв’язки та можливі контакти з особами, підозрюваними у держзраді.

Серед інших закидів — участь Думи в агітації за Зеленського у 2019 році, що заборонено держслужбовцям, а також пресконференція з Семом Кісліним — донором Рудольфа Джуліані. Цей жест сприйняли як спробу дискредитації Джо Байдена російськими спецслужбами.

Посли країн G7 також висловлювали занепокоєння щодо процедури її призначення, наголошуючи на необхідності збереження довіри до антикорупційної системи. Сама Дума звинувачення відкидала, заявляючи про замовну кампанію проти неї.

Робота АРМА під її керівництвом також зазнавала критики. За даними аудиту Рахункової палати, агентство не виконало 80% рішень судів щодо передачі активів, що могло призвести до значних втрат для держави через неефективне управління.

Кар’єрні злети Олени Думи за президентства Зеленського у медіапросторі пов’язували з її землячкою та подругою з Хмільника Юлією Соколовською. Саме Соколовська, будучи міністеркою соціальної політики, у 2020 році призначила Думу директором Фонду соціального страхування. Після відставки Соколовської Дума втратила цю посаду. Згодом Соколовська працювала заступницею керівника Офісу президента і, ймовірно, підтримала Думу під час її призначення головою АРМА. З 21 липня 2025 року Соколовська обіймає посаду посла України в Іспанії, і після її від’їзду до Мадрида на відставку пішла й Дума.

Відставка на тлі вимушеної реформи?

Ключовим чинником, що призвів до відставки Олени Думи, стала реформа АРМА. Законопроєкт про перезавантаження агентства, що є частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом, Верховна Рада ухвалила 18 червня 2025 року.

Втім, президент Володимир Зеленський понад місяць не підписував закон, суттєво перевищивши 15-денний строк, передбачений Конституцією. У експертному середовищі ця затримка сприймалася як можливий сигнал політичного спротиву реформі.

Лише 27 липня 2025 року Зеленський поставив підпис під законом, чим фактично запустив незворотний процес оновлення агентства. За нових умов подальше перебування Думи на посаді стало несумісним із реформою.

.Новий закон передбачає:

• Новий порядок обрання голови: Конкурсна комісія складатиметься з міжнародних експертів, чий голос буде вирішальним.
• Незалежний аудит: Проведення зовнішньої оцінки ефективності АРМА стане обов’язковим.
• Прозорість у роботі: Запроваджуються чіткіші механізми управління активами та звітності.

Таким чином, заява Олени Думи про відставку, зроблена в день набуття законом чинності, виглядає не стільки добровільним кроком для забезпечення незалежності аудиту, скільки вимушеною реакцією на реформу, яку вона та її політичні патрони, ймовірно, не змогли зупинити.