Коли високопосадовець, чия справа про розкрадання 62,5 мільйонів гривень просто зараз розглядається у Вищому антикорупційному суді, приїжджає читати лекції про «інновації та конкурентну економіку» до коледжу, де судять юристку за махінації з держзакупівлями — це вже не просто збіг. Це, як влучно висловився сам гість, «успішна модель, яку треба робити системною».
17 березня 2026 року Вінниччину осяяв своїм візитом Тарас Висоцький — заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства. На своїй сторінці у соцмережах він залишив пафосний допис, сповнений світлої віри в майбутнє. Там і про «сучасну аграрну освіту», і про «інвестиції», і про «державну підтримку, для якої критично важлива передбачуваність».
Що ж, із «передбачуваністю» у пана Висоцького дійсно все стабільно.
Макаронний гурман на державній службі
Читаючи роздуми Тараса Миколайовича про «конкурентну економіку», важко не згадати його власні економічні ноу-хау. Вищий антикорупційний суд досі розплутують його кулінарно-корупційні схеми весни 2022 року. Коли країна запалала у полум’ї повномасштабної війни, а мільйони вимушених переселенців потребували гуманітарної допомоги, Висоцький (за версією слідства) курував закупівлю польських та турецьких макаронів.
Схема була геніальною у своїй простоті: замість купувати у виробників за ринковими цінами, підписувалися контракти з «потрібними» фірмами-прокладками. Ціни злітали у 2-3 рази, а держава втратила на цьому 62,5 мільйона гривень. Дешевші пропозиції просто ігнорувалися.
Поки справа слухається у суді, пан Висоцький здав закордонні паспорти, вніс заставу, але… продовжеє будувати блискучу кар’єру! У 2024 році він навіть встиг побути в.о. міністра аграрної політики, а влітку 2025-го спокійно пересів у крісло заступника новоствореного мегаміністерства. Справді, коли за тобою тягнеться шлейф ще з часів, коли ти лобіював інтереси агромагната Юрія Косюка (чиї компанії отримали 2,4 мільярда держдотацій за сприяння Висоцького), якісь там 60 мільйонів на макаронах — це просто дрібні операційні витрати.
Коледж «не відірваний від реальності»
На Вінниччині головним об’єктом захоплення міністра-макаронника став Іллінецький аграрний фаховий коледж.
«Це приклад того, якою має бути якісна аграрна освіта: не відірвана від реальності, а тісно пов’язана з практикою», — захоплено написав Висоцький.
І тут він абсолютно правий! Коледж настільки тісно пов’язаний з українськими корупційними реаліями, що їм би відкрити факультет «Схемотехніки на Prozorro».
Поки студенти, за словами заступника міністра, вивчають «сучасні підходи у доробці продукції», керівництво коледжу практикується у доробці бюджетних коштів. Наприкінці 2024 року заклад вирішив закупити симулятори бойових дій (комплекс «ШКОЛА-FPV») за 2,36 мільйона гривень. Замість того, щоб прозоро провести тендер через електронний каталог, гроші віддали єдиному «улюбленому» ФОПу.
Але найцікавіше — це те, хто ж опинився на лаві підсудних у Немирівському суді. Думаєте, багаторічний директор коледжу, депутат Вінницької облради від «Української стратегії Гройсмана» Василь Пиндус? Аж ніяк. Депутатська недоторканність (хай і неформальна) працює краще за будь-які німецько-українські проєкти. На заклання відправили юрисконсульта коледжу Наталію Кучер.
Правда, пані Наталія — фахівець широкого профілю. У 2024 році вона вже попалася на завищенні цін під час закупівлі палива для коледжу. Але тоді її врятувало «дійове каяття». Очевидно, розкаявшись за бензин, вона з чистою совістю взялася за дрони.
А що ж директор Пиндус? А він захищає свою підлеглу грудьми. Коли поліція попросила надати кадрові документи юристки, щоб довести її статус службової особи, керівництво коледжу гордо відмовило: мовляв, це «захист персональних даних». Браво! Навіть Коза Ностра позаздрила б такій омерті в стінах аграрного коледжу.
Ідеальна синергія
Тож зустріч Тараса Висоцького з активом Іллінецького коледжу — це не просто робочий візит. Це обмін досвідом між майстрами вищої ліги та перспективними юніорами.
Один знає, як купувати макарони втридорога і не сісти в СІЗО, залишаючись у міністерському кріслі. Інші знають, як «злити» понад 2 мільйони на симуляторах, прикритися юристкою з довідкою про «каяття» і сховати документи від поліції. На їхньому фоні працівники ТДВ «Брацлав», куди також заїхав чиновник, мабуть, просто нервово перевіряли, чи всі трактори на місці після відбуття високої делегації.
Наприкінці свого допису Тарас Висоцький пафосно резюмував: «Наше завдання – зробити такі успішні моделі системними для всієї країни».
Змушені вас розчарувати, Тарасе Миколайовичу. Ваша робота тут вже виконана. Модель, за якої чиновники крадуть мільйонами під час війни, директори-депутати ховаються за спинами підлеглих, а суди роками жують одні й ті самі справи — в Україні вже давно стала абсолютно системною.
Залишилося тільки додати цю дисципліну в обов’язкову навчальну програму. Іллінецький коледж явно готовий стати базовим полігоном.
