«Угода про надра»: що підписали США та Україна?

Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про створення спільного Інвестиційного фонду відбудови. Документ завізували перша віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент під час візиту української делегації до Вашингтона. Ця угода, що її неофіційно називають «угодою про надра», викликала широкий резонанс та різноманітні оцінки як в Україні, так і за її межами.

Офіційна позиція уряду України

Українська сторона вустами Юлії Свириденко наголошує на ключових аспектах угоди, які гарантують національні інтереси:

1. Суверенітет над ресурсами: Повна власність і контроль над усіма ресурсами на території України та в її територіальних водах залишаються за українською державою. Саме Україна визначатиме, де і що видобувати. Угода закріплює, що надра є українською власністю.
2. Рівноправне партнерство: Фонд створюється на паритетних засадах (50/50), і управлятиметься спільно Україною та США без переважаючого голосу жодної зі сторін.
3. Захист національної власності: Угода не передбачає змін у процесах приватизації чи управлінні державними компаніями (як-от «Укрнафта» чи «Енергоатом»), які залишаються у власності України.
4. Відсутність боргових зобов’язань: Документ не містить жодних згадок про нові борги України перед США, пов’язані з цією угодою. Наявна допомога також не є предметом домовленостей. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив, що жодні надра, інфраструктура чи інші ресурси не є умовою угоди.
5. Механізм фінансування фонду:
   1. Український внесок: 50% доходів держбюджету виключно від нової ренти за нові ліцензії на нові ділянки у сфері видобутку критичних матеріалів, нафти й газу, отримані після створення Фонду. Доходи від вже існуючих проєктів не залучаються. Україна може робити додаткові внески за власним бажанням.
   1. Американський внесок: США робитимуть внесок грошима або новою допомогою (наприклад, системами ППО).
6. Інвестиційна спрямованість: Фонд інвестуватиме кошти виключно в Україні – у проєкти з видобутку корисних копалин, нафти й газу, супутню інфраструктуру та переробку. Конкретні проєкти визначатимуться спільно. Очікується, що перші 10 років прибутки реінвестуватимуться в українську економіку (умови ще обговорюватимуться).
7. Залучення додаткових ресурсів: Фонд, підтриманий урядом США через Міжнародну фінансову корпорацію розвитку (DFC), сприятиме залученню додаткових інвестицій і технологій від фондів та компаній США, ЄС та інших країн-партнерів.
8. Правові аспекти: Угода відповідає Конституції України та її міжнародним зобов’язанням, не змінюючи євроінтеграційний курс. Для її функціонування потрібні лише точкові зміни до Бюджетного кодексу та ратифікація Верховною Радою. Передбачено податкові гарантії: доходи та внески Фонду не оподатковуються в обох країнах.

Оцінки адміністрації Трампа

Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав угоду «історичним економічним партнерством», яке дозволить країнам спільно інвестувати в економічне відновлення України, визнаючи значну підтримку, надану американським народом. Він підкреслив, що угода є сигналом росії про відданість адміністрації Трампа мирному процесу, орієнтованому на «вільну, суверенну і процвітаючу Україну в довгостроковій перспективі». Бессент також запевнив, що особи чи держави, які фінансували російську агресію, не зможуть отримати вигоду від відбудови.

Водночас президент Дональд Трамп, як завжди, зробив контраверсійну заяву, що угода «теоретично» дозволить США отримати «набагато більше, ніж $350 млрд.» – суму, яку він неодноразово і безпідставно називає обсягом попередньої американської допомоги Україні. Трамп зазначив, що угода «захищає американські гроші» і дозволить США «почати видобувати», що, на його думку, також допоможе захистити Україну завдяки американській присутності. Джерело та обґрунтування цифри у $350 млрд. залишаються незрозумілими.

Підтримав угоду і державний секретар Марко Рубіо, назвавши її «важливою віхою» у спільному процвітанні та кроком до припинення війни завдяки лідерству Трампа.

Аналіз зі сторони

• Геополітичний вимір: Агентство Bloomberg зазначило, що угода надає США «привілейований доступ» до нових інвестиційних проєктів з розробки ресурсів України і розглядається як ключовий фактор для «підтримання доброзичливості Трампа» на тлі складних мирних переговорів. Підписання стало можливим після напружених дискусій і, схоже, тимчасово повернуло Україні прихильність американського лідера, хоча питання щодо майбутньої військової допомоги залишаються відкритими.
• Економічна доцільність та безпека: Видання The New York Times підкреслило, що економічне значення угоди буде незначним, якщо війна триватиме. Джерела видання повідомляють, що остаточна угода не містить чітких гарантій майбутньої безпекової допомоги США, і що Вашингтон відхилив такі пропозиції Києва. Проте, прихильники угоди (зокрема, екс-посол США Вільям Тейлор) вважають її кращою за початкові проєкти та позитивним знаком, що свідчить про здатність Києва конструктивно працювати з Трампом. Угода може надати Трампу економічну зацікавленість у стабільності України.
• Структура та зміст угоди: За даними видання «Європейська правда», угода охоплює 57 видів мінералів і є рамковим документом (12 сторінок замість понад 90 у попередньому проєкті). Вона не суперечить євроінтеграції та гарантує рівний доступ американським компаніям до майбутніх аукціонів, а не пріоритет. Деталі управління фондом та гарантії реінвестування будуть зафіксовані в окремій технічній угоді.
• Критика: Конгресмен-демократ Грегорі Мікс різко розкритикував угоду, назвавши її «здирницькою». Він наголосив, що головною перешкодою для миру є путін, а не умови угоди, і закликав адміністрацію Трампа зосередитись на тиску на Кремль, притягненні рф до відповідальності та використанні заморожених російських активів для відбудови України.
• Супутні сигнали: На тлі підписання угоди з’явилася інформація, яку отримало видання Kyiv Post, про намір адміністрації Трампа дозволити прямі комерційні продажі (DCS) оборонної продукції Україні на суму $50 млн. Це перший такий дозвіл після повернення Трампа до влади і відбувається він після паузи у військовій допомозі, сигналізуючи про можливе продовження підтримки через комерційні канали, навіть на тлі пріоритету дипломатії.

Підписана угода про створення Інвестиційного фонду відбудови є багатогранним документом. З одного боку, вона створює потенційний механізм для залучення значних інвестицій у повоєнну відбудову України на чітко визначених умовах, що зберігають український суверенітет над ресурсами. З іншого боку, вона є важливим елементом складних геополітичних взаємин з адміністрацією Дональда Трампа, де економічні інтереси переплітаються з питаннями безпекової підтримки та мирного процесу. Хоча угода отримала позитивні оцінки як крок до співпраці, її реальна ефективність та вплив на майбутнє України значною мірою залежатимуть від припинення російської агресії та подальших політичних рішень у Вашингтоні.

Кабінет міністрів України оприлюднив угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови.