23 жовтня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд виправдав суддю Вінницького міськсуду Анатолія Бар’яка, обвинуваченого у вимаганні та отриманні хабаря. Справа, що тягнулася майже десять років, завершилася для Бар’яка дуже добре.
Обвинувачення та суть справи
У 2014 році на розгляді судді Бар’яка перебувала цивільна справа про визнання недійсними кредитних договорів, укладених особою з інвалідністю з ПАТ «Кредитпромбанком». Позивачем був опікун, який стверджував, що його підопічний, хворий на шизофренію, не міг усвідомлювати свої дії на момент укладення угод. Суддя призначив судово-психіатричну експертизу, яка підтвердила діагноз та недієздатність позивача.
Однак юрист позивача Мазур заявив у Генпрокуратуру, що суддя вимагав від нього 3 тисячі доларів США за ухвалення позитивного рішення. Зі слів Мазура, він передав судді 20 тисяч гривень 2 жовтня 2014 року, а ще 25 тисяч – 6 жовтня 2014 року, що стало підставою для затримання судді.
Затримання і обшук
Бар’яка затримали біля нарадчої кімнати. Під час обшуку в його автомобілі знайшли конверт із 25 тисячами гривень на килимку переднього сидіння, а вдома вилучили ще кілька купюр по 500 гривень. Суддя заперечував факт отримання грошей, стверджуючи, що кошти йому підкинули, а фарба, якою були позначені купюри, могла потрапити на його руки через рукостискання з одним із правоохоронців.
Суперечливі докази та сумнівні свідчення
У судовому засіданні спливли цікаві деталі, зокрема показання самого Бар’яка. Він стверджував, що Мазур наполегливо шукав зустрічей, самовільно сідав до його машини та намагався заговорити про судову справу, але суддя неодноразово відповідав, що все буде згідно з законом. На аудіозаписах розмов з автомобіля зафіксовано, як Мазур загадково каже: «Двадцять», а потім «Двадцять п’ять», на що Бар’як відповідає: «Я не знаю, про що ви говорите». На думку адвокатів судді, у жодній із розмов Бар’як не згадує гроші або вимагання, а під час розслідування адвокати також зафіксували порушення, які поставили під сумнів допустимість доказів. Зокрема, слідство відмовило захисту Бар’яка у проведенні дактилоскопічної експертизи на вилучених грошах і конверті. Пізніше експертиза, вже призначена судом, не виявила відбитків пальців судді на цих предметах.
Свідчення Мазура
Суд також врахував сумнівні відомості про заявника Мазура. З’ясувалося, що він раніше співпрацював із правоохоронцями у кількох подібних кримінальних справах, які адвокати судді Бар’яка вважають провокаційними і де використовував диктофон для запису розмов. У матеріалах справи зафіксовано кілька таких епізодів, де Мазур, називаючи себе екс-працівником поліції, пропонував свідкам давати хабарі для запису.
Вердикт і наслідки для обвинувачення
Суд вирішив, що обшуки в автомобілі та вдома у Бар’яка були незаконними, а докази визнано недопустимими. Суд дійшов висновку, що правоохоронці могли діяти з ознаками провокації, а достатніх доказів вини Бар’яка не було.
Рекордний строк розгляду
Розгляд справи тривав майже десять років. За цей час Бар’як продовжував обіймати посаду судді та отримував заробітну плату, хоча до розгляду нових справ не допускався. Наприклад, у 2023 році він щомісяця отримував більше 87 тисячі гривень зарплати.
До речі, посаду судді Вінницького суду Анатолій Бар’як обійняв весною 2013 року, до цього працював у Тростянецькому райсуді. До власної «хабарної справи» суддя Бар’як встиг винести щонайменше одне скандальне рішення – у справі за позовом колишнього мера Вінниці Дмитра Дворкіса до Міністерства оборони України про знесення будівлі — колишньої військової комендатури — у центрі Вінниці.
З чого усе починалось
У жовтні 2014 року співробітники СБУ затримали суддю Вінницького міськсуду Анатолія Бар’яка за підозрою в отриманні 45 тисяч гривень хабаря за винесення позитивного рішення у цивільній справі. Служба безпеки стверджувала, що пальці судді мали сліди люмінесцентного порошку з купюр, які він, імовірно, отримав у вигляді неправомірної вигоди. Під час обшуку гаража та автомобіля Бар’яка, за даними слідства, також були знайдені позначені гроші. Правоохоронці стверджували, що суддя запросив за винесення позитивного рішення спочатку 5 тисяч доларів, але згодом погодився на 3 тисячі.
В січні 2015 року обвинувальний акт щодо судді Бар’яка спочатку було спрямовано у Летичівський райсуд Хмельницької області. Однак через недоліки у формулюванні обвинувачення суд кілька разів повертав його прокурорам на доопрацювання. У листопаді 2016 року Летичівський районний суд ухвалив рішення повернути справу через нечітке формулювання: не були конкретизовані особи, інтереси яких міг захищати суддя, та сам характер дій, які він нібито вчинив. Потім справа ще довго «бовталася» по судах, аж поки не опиналася у Хмельницькому міськрайоннийу суд.
До речі:
Хмельницький міськрайонний суд також виправдав суддю Вінницького міськсуду Сергія Саблука та його пособника Святослава Дороша, яких звинувачували в замаху на одержання хабарю в розмірі 75 тисяч доларів США. Обвинувачення також розглядалось багато років, увесь цей час Саблук ніяких справ у суді не вів, але чималу суддівську зарплату отримував.