Липень приніс низку трагічних звісток про раптові смерті, що знову нагадали про крихкість людського життя. Загиблі були різними — за професією, статусом, життєвим шляхом та сприйняттям у суспільстві. Та їх усіх об’єднала трагічна випадковість: життя обірвалося внаслідок дорожньо-транспортних пригод. І це — гірке нагадування, що смерть приходить не лише від ворожої кулі.
Владислав Юрченко: назавжди 29
24 липня поліція Вінниччини повідомила про трагічну загибель капітана поліції Владислава Юрченка. У 29 років він обіймав посаду старшого інспектора з кадрового забезпечення відділення поліції №1 Вінницького районного управління. Його життя обірвалося внаслідок важких травм, отриманих у дорожньо-транспортній пригоді.
За словами колег, лікарі боролися за життя Владислава, але, на жаль, врятувати його не вдалося.
Владислав Юрченко віддав службі в поліції вісім років, пройшовши шлях у підрозділах слідства, дізнання та кадрового забезпечення. Колеги згадують його як порядного, професійного та відданого справі офіцера.
Ярослав Рущишин: партія «Голос» втратила нардепа
Також 24 липня, у ДТП на Прикарпатті загинув народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Рущишин. За повідомленнями, він не впорався з керуванням мотоцикла на дорозі поблизу села Бабухів. Смерть настала під час госпіталізації.
Ярослав Рущишин був не лише політиком, обраним за мажоритарним округом у Львові, а й знаковою постаттю в культурному житті країни. Він був співзасновником відомого львівського мистецького об’єднання «Дзиґа» та продюсував такі культові українські гурти, як «Мертвий півень», «Клуб шанувальників чаю», а також ранні проєкти «Океану Ельзи» та співачки Руслани. Окрім того, Рущишин був почесним сенатором Українського католицького університету та співзасновником Львівської бізнес-школи.
Максим Казбан: легендарний комбриг «Люті»
24 липня у Києві попрощалися з полковником Максимом Казбаном — командиром Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють», який загинув 22 липня на Донеччині внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Церемонія прощання відбулася на Алеї воїнів Байкового кладовища. Провести героя в останню путь прийшли найвищі керівники МВС та Нацполіції, побратими й рідні.
Максим Казбан був легендарним воїном, який став на захист України ще у 2014 році. Свою бойову службу він розпочав у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за Лиман і Сіверськ, обороняв позиції поблизу Дякового, де перебував в оточенні півтора місяця, та був одним із захисників Донецького аеропорту.
З 2015 року служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, де не лише планував, а й особисто брав участь у низці успішних бойових операцій, зокрема в районі Чорнобаївки.
У 2024 році очолив штурмову бригаду «Лють». Під його командуванням бійці звільняли Кліщіївку, вели запеклі бої в районах Курдюмівки та Майорська, а також першими зустріли ворога на Торецькому напрямку.
Максим Казбан був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів, медаллю «За військову службу Україні» та іншими високими державними відзнаками.
Три трагічні втрати, що сталися протягом кількох днів, болісно нагадують: не лише війна забирає життя. Вони змушують замислитися над цінністю кожної миті та непередбачуваністю нашого майбутнього.
