Кандидатка мистецтвознавства, письменниця, дослідниця османської історії Олександра Шутко видала детективний історичний роман під назвою «Убивство в гаремі».
Матерями османських султанів були три султани-українки: Роксолана, Хатідже Турхан (Надія з Поділля) та Шехсувар (Марія). Першим двом авторка присвятила дослідження та романи. Утім, історія Шехсувар їй видалася вартою детективу. Ця султана-українка стала матір’ю султана Османа ІІІ (роки правління – 1754–1757), який відомий тим, що найстаршим – у 55 років зійшов на трон. До цього півстоліття просидів зачиненим у покоях палацу Топкапи, які отримали назву «золота клітка». На той час була жива його мати Шехсувар.
За нетривале правління Османа ІІІ – 2 роки, 10 місяців і 18 днів у його гаремі трапилася низка підозрілих смертей. Найгучнішою стала втрата наступника престолу – 42-річного Мехмеда. Поголос про це дійшов до вух яничарів. Звинувачуючи султана, вони ледь не підняли у Стамбулі повстання. Утім Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці. Ким був палацовий душогуб? Відповідь на це запитання знайшов головний євнух гарему. Але і йому довелося розпрощатися з життям…
Персонажі детективного історичного роману є реальними героями, які взаємодіяли між собою. А про султана Османа ІІІ й досі нагадує найрозкішніша у Стамбулі мечеть Нуросманіє, що височіє над знаменитим Гранд Базаром.
«Аби відтворити події того часу, довелося опрацювати чимало архівних документів зі стамбульського палацу Топкапи та розвідок турецьких дослідників, – розповідає Олександра Шутко.
– Але найбільше інформації вдалося отримати від сучасника Османа ІІІ – угорця за походженням Франца Тотта, який як секретар свого дядька – французького посла Шарля Грав’є, шевальє де Вержена відвідав 1755 року Стамбул і видав «Записки про турків і татар». Цінними виявилися і спогади польської лікарки Соломеї Русецької, котра 1760 року стала окулісткою султанського гарему. Вони проливають світло на життя наложниць султана та його сестер, з якими та особисто спілкувалася».
Авторка також зазначає, що ім’я справжнього убивці випливе наприкінці детективу і виявиться для читача справжньою несподіванкою. Книгу можна придбати у книгарнях та на сайті видавництва «Навчальна книга – Богдан».
«Вінничанам вона може стати цікавою ще й тому, що місцеві переповідають легенди про походження Шехсувар, тобто Марії із Ладижина. За іншими переказами вона народилася у Летичеві, що на Хмельниччині. Утім, немає документального підтвердження цієї інформації. Знаємо лише, завдяки відомостям українського сходознавця Агатангела Кримського, австрійського османіста Йозефа фон Хаммер-Пургшталя й турецькго історика Ісмаїла Хамі Данишменда, що вона була родом з українських земель», – додає авторка.
