Вінницький окружний адміністративний суд став на бік ветерана ЗСУ з Вінниці Дениса Бобкова, який доводив, що втратив здоров’я саме під час захисту Батьківщини, а не просто «під час проходження військової служби». Військові медики намагалися списати важкі травми суглобів бійця на вік та надмірну вагу, ігноруючи те, що каліцтво було отримано під час бойових дій на Покровському напрямку.
Для пересічного громадянина фрази «захворювання пов’язане з проходженням військової служби» та «пов’язане із захистом Батьківщини» можуть здаватися тотожними. Однак для військовослужбовця це кардинальна різниця, яка впливає на соціальні гарантії, статус та справедливе визнання його заслуг перед державою.
Саме з такою бюрократичною стіною зіткнувся Денис Бобков. Чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України у червні 2022 року і відслужив рівно три роки. У січні 2023 року він брав безпосередню участь у бойових діях у Покровському районі Донецької області.
Після повернення з фронту стан здоров’я військового почав стрімко погіршуватися: з’явилися проблеми з серцем, гіпертонія, а найголовніше — нестерпний біль у суглобах. Медичні обстеження виявили застарілі розриви менісків, зв’язок та важкий артроз колінних суглобів. У результаті чоловік отримав ІІІ групу інвалідності і влітку 2025 року був звільнений зі служби.
Проте, коли 11-та Регіональна військово-лікарська комісія (РВЛК) встановлювала причинно-наслідковий зв’язок його хвороб, лікарі винесли сухий вердикт: хвороби просто «пов’язані з проходженням служби». Бойовий характер травм визнавати відмовилися.
Не погодившись із таким рішенням, Денис Бобков звернувся до суду.
У своєму відзиві представники 11-ї РВЛК навели аргументи, які часто стають каменем спотикання для багатьох ветеранів. Медики заявили, що артроз колінних суглобів — це хронічна хвороба, яка розвивається роками. Комісія наголосила, що боєць має діагноз «ожиріння ІІІ ступеня», що є фактором ризику і призводить до зношування хрящів. Відповідач стверджував: отримати такі травми за 15 днів бойових дій без зафіксованого факту гострого поранення — неможливо.
Проте ці припущення були спростовані у суді. Були надані висновки лікарів-травматологів, які чітко зафіксували: руйнування суглобів та розриви зв’язок є наслідком застарілого пошкодження, отриманого саме взимку 2023 року — тобто в той самий час, коли Денис перебував у зоні активних бойових дій під Покровськом. До виконання бойового завдання боєць не мав жодних скарг на опорно-руховий апарат.
Розглянувши матеріали справи, суддя Вінницького окружного адміністративного суду Ірина Поліщук ухвалила рішення на користь ветерана, зазначивши, що 11-та РВЛК не провела всебічної оцінки медичних документів. Лікарі комісії проігнорували прямі записи цивільних та військових медиків про те, що першопричиною руйнування суглобів стала бойова травма. Крім того, припущення ВЛК про те, що ожиріння стало єдиною причиною розриву зв’язок, не підтвердилося документами.
3 березня 2026 року суд визнав рішення 11-ї РВЛК протиправним, скасував його та зобов’язав комісію повторно розглянути справу Дениса Бобкова з урахуванням висновків суду.
Адвокат Максим Олійник, коментуючи цю справу, наголосив, що рішення суду ставить крапку в цинізмі, з яким часто стикаються військові під час проходження медкомісій.
«Скільки треба пробути під обстрілами, щоб держава визнала вашу травму бойовою? Місяці? Роки? — обурюється правозахисник. — ВЛК часто каже: «Ви там були всього два тижні, за такий час хронічна хвороба не виникає. Це у вас від старості, ваги чи поганої погоди». Старший лейтенант брав участь у боях під Покровськом рівно 15 днів. Цього короткого терміну вистачило, щоб отримати важку травму колінних суглобів».
Адвокат виділив три ключові юридичні перемоги у цьому рішенні: по-перше, час не має вирішального значення, адже закон не встановлює мінімального терміну перебування «на нулі» для визнання травми бойовою — достатньо навіть одного дня; по-друге, травма розглядається як причина, а хвороба — як наслідок, тому не має значення, що діагноз «артроз» встановили пізніше, оскільки визначальним є сам травмуючий чинник у ті 15 днів, який і запустив процес руйнування суглобів; по-третє, суд відкинув припущення щодо ваги, чітко зазначивши, що доводи ВЛК про «ожиріння» є лише гіпотезами без жодного медичного підтвердження у контексті виконання бойового завдання.
