Третина коштів, виділених на експериментальний проєкт із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залишилася невикористаною, а ключові захисні споруди – недобудованими. Такі шокуючі результати аудиту оприлюднила Рахункова палата, вказавши на низку системних проблем, які поставили під загрозу енергетичну безпеку країни напередодні зими.
Згідно зі звітом, у 2023–2024 роках на проєкт із захисту інфраструктури паливно-енергетичного сектору було передбачено 35,9 мільярда гривень, з яких фактично надійшло 29,97 млрд грн. Станом на кінець 2024 року використано було лише 18,71 мільярда гривень. За цими цифрами ховається критично низький рівень готовності об’єктів: споруди для захисту від безпілотників готові менш ніж на 75%, а фортифікації протиракетного захисту – менше ніж на 25%.
Непрофільний координатор та непрозорі закупівлі
Аудит виявив цілу низку недоліків як на етапі підготовки, так і під час реалізації проєкту. Координатором було призначено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, яке, за висновками Рахункової палати, не мало належного досвіду у сфері захисту енергетичних об’єктів.
Аналогічна проблема з браком компетенції була зафіксована й у регіональних службах відновлення, які виступали замовниками робіт, а також у підрядників.
Особливе занепокоєння аудиторів викликала процедура закупівель. Проєкт реалізовувався за спрощеною схемою «проєктуй-будуй», яка наразі не має належного законодавчого врегулювання в Україні. Цей підхід, коли функції проєктування, експертизи та авторського нагляду покладаються безпосередньо на підрядника, значно знизив рівень прозорості та конкуренції. Закупівлі проводилися через прямі договори, без відкритих торгів, що створило підґрунтя для можливих зловживань.
Фінансові порушення та невикористана допомога
Непрозорість процедур та недостатній контроль з боку замовників призвели до фінансових порушень. Аудитори зафіксували випадки завищення договірної ціни, обсягів та вартості виконаних робіт. Крім того, виявлено факти невідображення боргових зобов’язань в бухгалтерському обліку.
Окремим пунктом у звіті Рахункової палати йдеться про невикористання частини міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, що надходила для посилення стійкості української енергетики. Наразі, за даними відомства, частину цього майна поновлено на балансі та передано на відповідальне зберігання.
За результатами аудиту Рахункова палата надала уряду, Агентству відновлення та його регіональним службам низку рекомендацій. Вони стосуються, зокрема, необхідності законодавчого врегулювання експериментальних проєктів та посилення контролю за використанням державних коштів.
Питання про те, хто нестиме відповідальність за провал проєкту вартістю десятки мільярдів гривень і як Україна захищатиме свою енергетику в умовах війни, залишається відкритим.
