Кримінальний картель: команда гніванських «стратегів» відбирає спадщину у родини Блонських

Візьміть одного мера‑довгожителя, додайте монобільшість від однієї партії та щедро приправте це родинними зв’язками, де зять стає заступником мера, а бізнес‑партнери — переможцями тендерів. І ви отримаєте ідеальний рецепт для кримінального картелю. Саме таку «страву» роками готували у Гнівані під брендом «Української стратегії Гройсмана».

Ще раз висвітлити весь «кримінальний картель» Гніванської влади підштовхує скандальна ситуація родини Блонських, яку у місті вже називають «рейдерським захопленням». Мова піде про СТО і про те, як законним шляхом забирається земля навколо нього. Хто вирішив збагатитися на горі гніванської родини та яким способом — читайте далі.

Як і у кого вирішили забрати спадщину?

Все почалося з особистої трагедії. Після смерті Андрія Валентиновича Блонського його спадкоємці залишилися не просто зі спогадами, а зі справою всього його життя — товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО‑10565». Серцем цього бізнесу була станція технічного обслуговування за адресою: вулиця Соборна, 98 — місце, добре відоме водіям.

Це комплекс, який роками розбудовувався: бокси для ремонту, офісні приміщення і, що найголовніше, — прилегла земельна ділянка. Асфальтований майданчик, продумані під’їзди, парковка — без цього функціонування СТО, орієнтованого на вантажний транспорт, було неможливим. Для спадкоємців Блонських збереження цього цілісного комплексу було не просто питанням грошей, а питанням збереження пам’яті та спадщини.

Вступаючи у права спадщини, спадкоємці були переконані у своїй правоті. Українське законодавство, а саме статті 120 Земельного та 377 Цивільного кодексів, гарантує: право на будівлю нерозривно пов’язане з правом на землю під нею. Здавалося, процес переоформлення — лише формальність. Але вони зіткнулися не з бюрократією. Вони зіткнулися зі зграєю хижаків.

Ось що спадкоємці повідомили нашим журналістам:

«Перший тривожний дзвінок пролунав, коли до нас дійшли чутки, що міська рада почала якісь маніпуляції з землею, яка роками була у нашому користуванні. Стало відомо, що чиновники вирішили «відібрати» землю, яка є прилеглою до СТО. Ми вирішили діяти законно — написали скаргу у прокуратуру. Випадково стало відомо, що Гніванською міською радою здійснюються дії, спрямовані на передачу або поділ вказаної земельної ділянки. Виявилося, що частина землі, якою завжди користувалося СТО, ділянка площею 0,12 гектара, вже була потайки продана з аукціону невідомим третім особам. Без нашого відома. Без нашої участі. Це був удар у спину».

Але це був лише початок. Незабаром на поверхню спливли два документи: проєкти рішень міської ради № 1793 та № 1823 від 11 вересня 2025 року. У них йшлося про те, щоб офіційно «врізати» ще один шматок землі, прилеглої до їхньої власності, і виставити його на торги.

Спадкоємці зрозуміли, що це — спланована атака на їхню спадщину. Адже землю систематично відбирають для того, щоб знищити СТО. Опинившись перед обличчям системи, яка діяла, наче рейдер, вони зробили єдиний можливий крок: написали скаргу до прокуратури, вимагаючи зупинити беззаконня. Та чи вийде в них? Якщо обличчя, причетні до цього «рейдерського захоплення», вже фігурують у славнозвісній справі про ОЗУ.

Нагадаємо, розслідування щодо гніванського угруповання розпочалося 28 квітня 2023 року з кропіткої аналітичної роботи слідчих. Каталізатором стали кричущі аномалії в системі публічних закупівель Prozorro, які вказували на існування стійкої корупційної схеми. Десятки неконкурентних тендерів на мільйони гривень систематично вигравали одні й ті ж, тісно пов’язані з владою особи: зокрема, 25‑річний ФОП Олександр Католік зі 100% успіхом у закупівлях міськради та Євгеній Мельник — підприємець і директор ТОВ «Гніваньбуд», зять депутата Віталія Філіпенка, який очолював список «стратегів» на місцевих виборах 2020 року. Ці факти стали підставою для відкриття кримінального провадження за статтею про привласнення майна та дозволили правоохоронцям застосувати негласні розшукові дії.

Саме результати НСРД перетворили справу про корупцію на розслідування діяльності організованого злочинного угруповання. Було встановлено чітку ієрархію, де роль організатора виконував заступник міського голови Віктор Гавришко, який, за даними слідства, керував підставними ФОПами, особисто знімав готівку з їхніх рахунків та розподіляв кошти між учасниками групи.

Віктор Гавришко — зять депутата Гніванської міськради від «Української стратегії Гройсмана» та голови однієї з головних постійних комісій з питань фінансів, бюджету, планування соціально‑економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва міськради — Анатолія Дрозда.

Кульмінацією цього етапу стали масові обшуки 17 жовтня 2023 року, під час яких у членів угрупування було вилучено предмети, схожі на бойові гранати та набої. Ця знахідка не лише додала до справи тяжку статтю за незаконне поводження зі зброєю, а й остаточно окреслила образ картелю, котрий, ймовірно, готувався захищати свої фінансові інтереси силовими методами.

Що й не дивно, сім’я одного із гройсманівських «сірих кардиналів» у Гнівані — Анатолія Дрозда — має не тільки різноманітний розгалужений бізнес, але й «силове крило» у вигляді «Громадського формування з охорони громадського порядку Гніванської міської об’єднаної територіальної громади». Саме із засновників цієї чи то приватної «міліції», чи то приватної «армії» і пересів у крісло заступника мера зять Дрозда Віктор Гавришко. Сам Дрозд разом із своїм сином також значаться у засновниках силової структури, як, до речі, і міський голова Гнівані Володимир Кулешов.

Що відомо про осіб, причетних до рейдерського захоплення землі?

Щоб зрозуміти, чому так закрутилася історія зі звичайною спадщиною, потрібно знати, хто саме стояв по той бік барикад. Це не були звичайні чиновники. Це була злагоджена група, пов’язана родинними, політичними та бізнесовими інтересами.

«Хрещений батько» — Анатолій Дрозд. Депутат від «Української стратегії Гройсмана», голова бюджетної комісії і голова партосередку «Українська стратегія Гройсмана» у Гніванській міській об’єднаній територіальній громаді. Людина, через руки якої проходила кожна бюджетна гривня. Його політична гнучкість вражає: від прихильника Порошенка до вірного «стратега» Гройсмана. Але його справжня сутність — не в політиці. У Гнівані стверджують, що під час обшуків 2023 року у спільників цього «поважного» діяча знайшли не лише пачки грошей, а й арсенал: предмети, схожі на бойові патрони, корпуси від гранат та запали до них. Ця знахідка пояснює атмосферу страху та безкарності, що панує в місті. Саме він, ймовірно, став ініціатором виведення на аукціон землі родини Блонських.

«Права рука» — Віктор Гавришко. Зять Дрозда. Посада — заступник міського голови. Це призначення — класичний приклад непотизму, що стало фундаментом для корупційних схем. Слідство називає Гавришка організатором злочинної групи. Він організував закупівлю вживаного екскаватора у Євгенія Мельника, зятя іншого впливового депутата — «стратега» Віталія Філіпенка, з переплатою для бюджету в 990 тисяч гривень. Він же керував розкраданням 1,5 мільйона гривень на ремонтах шкіл через 25‑річного підставного ФОПа Олександра Католіка. За даними слідства, Гавришко особисто знімав готівку з рахунків ФОПів і розподіляв її. Його арешт став першою тріщиною в моноліті картелю.

«Пішак» — Олег Швець. Директор комунального підприємства «Гніваньводопостач» і, звісно ж, депутат від тієї самої «Української стратегії». Його роль у цій історії — стати «чесним переможцем» аукціону по землі Блонських. Це кричущий конфлікт інтересів, коли чиновник і депутат стає переможцем аукціону і отримує в оренду на 20 років за дуже невеликі кошти земельну ділянку в центрі міста. Можливо, саме таким щедрим дарунком мерія вирішила винагородити його за покладисту участь у інших процесах, схожих на схеми.

Мер‑«мовчун» — Володимир Кулешов. Незмінний очільник Гнівані з 2010 року, який на останніх виборах також ішов під прапорами «стратегів». Його роль у цій історії — роль мовчазної згоди. Важко уявити, що такі масштабні схеми могли відбуватися без відома чи принаймні потурання першої особи міста.

Здавалося б, 2023 рік, коли було відкрито справу про організоване злочинне угруповання, мав стати для них початком кінця. Але минає час, настає 2025‑ий, а гніванський спрут не просто живий — він продовжує полювати. І це найстрашніше. Фігуранти справи про ОЗУ, люди, яких слідство прямо називає організаторами мільйонних розкрадань, — досі сидять у своїх кріслах. Досі носять депутатські значки від партії «Українська стратегія Гройсмана». Досі керують містом та його бюджетом. І доказом їхньої абсолютної, демонстративної безкарності стала історія Блонських. Поки родина була в жалобі, вони виставили на аукціон і продали землю навколо СТО — знаючи, що в цей момент рідні найбільш вразливі і юридично беззахисні. Це не просто корупція. Це демонстративне приниження закону і плювок в обличчя кожному, хто ще вірить у справедливість.

Схема дерибану: як відбувалося розкрадання бюджету?

Механізм, збудований гніванським угрупованням, був простим і ефективним. Вони контролювали все: від голосування в раді до комунальних підприємств та фінансових потоків.

Створення «своїх» ФОПів. Для реалізації схем використовувалися молоді та невідомі підприємці, як‑от 25‑річний Олександр Католік. Цей «вундеркінд» мав фантастичний успіх: 113 перемог у 113 тендерах на загальну суму 16,82 млн грн — і всі від Гніванської міськради. Насправді, як вважає слідство, він був лише ширмою.

Тендери без конкуренції. Усі значні закупівлі, чи то екскаватор, чи то ремонтні роботи, проводилися за неконкурентною процедурою. Заявку подавав лише один «правильний» учасник, пов’язаний із керівництвом ради родинними чи бізнесовими зв’язками.

Завищення цін та фіктивні роботи. Кошториси штучно роздувалися, ціни на матеріали завищувалися в рази. Роботи або виконувалися частково, або їх робили інші люди за значно менші гроші, а різниця осідала в кишенях організаторів.

Рейдерство під виглядом закону. Історія з землею Блонських — ідеальний приклад. Спочатку — ігнорування законних прав власника. Потім — таємне відчуження частини майна. І, наостанок, — проведення фіктивного аукціону для легалізації захоплення решти.

Букет кримінальних статей

Діяльність гніванського спрута кваліфікується за цілою низкою тяжких статей Кримінального кодексу України, що розслідуються відділом особливо тяжких злочинів ГУНП:

• Стаття 191 (ч. 3, 4, 5): Привласнення майна організованою групою в особливо великих розмірах — санкції до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
• Стаття 263 (ч. 1): Незаконне поводження зі зброєю.
• Статті 364 (зловживання владою) та 366 (службове підроблення): Ці статті стосуються чиновників, причетних до підписання фіктивних договорів, проведення незаконних аукціонів та інших маніпуляцій.

Давайте назвемо речі своїми іменами. Те, що відбувалося у Гнівані, — це зловживання: контроль міста особами з кримінальним шлейфом, що має прикриття політичної партії. Відкрита кримінальна справа з 2023 року, обшуки, докази розкрадань та знайдені боєприпаси — скільки ще потрібно фактів, щоб система відреагувала адекватно? Чому фігуранти досі на посадах? Чому партія «Українська стратегія Гройсмана» не виключає зі своїх лав людей, які ганьблять саму суть представницької демократії? Питань більше, ніж відповідей, але ми закликаємо правоохоронні органи долучити ці факти до розслідування та забезпечити справедливе покарання для всіх, хто завдає шкоди державі в такі важкі військові часи.