Російські посадовці синхронно запустили в інформаційний простір заяви про нібито масовану атаку українських безпілотників на резиденцію кремлівського фюрера путіна у Новгородській області. За словами Сергія Лаврова, «сумної конячки», яка обіймає посаду глави МЗС рф, йшлося одразу про 91 дрон, які начебто намагалися вразити схрон путіна на Валдаї. Доказів, як зазвичай, не було представлено, але пропагандистська машина Кремля негайно перейшла в режим «терористичної загрози».
Цей «білий шум» — не просто чергова вигадка російської верхівки. Йдеться про зрежисований інформаційний акт, покликаний створити образ «обложеної фортеці» та остаточно поховати будь-які надії на швидке припинення війни. Чому саме зараз? І чому ця історія виглядає настільки безглуздою? Розберімо цей «крисячий» фарс по деталях.
Історія з «атакою» матеріалізувалася в інформпросторі рівно в той момент, коли Кремль відчув, що ініціатива вислизає з рук. Зустріч президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго стала для Москви справжнім ляпасом. Московський каудильйо путін, який звик бути єдиним «вершителем доль», раптом побачив: Україна та нова адміністрація США здатні знаходити спільну мову без його участі.
Реакція Кремля — істерична. Розповіді помічника путіна Юрія Ушакова про те, нібито Трамп був «шокований і обурений» атакою на Валдай, виглядають як дешевий фанфік. Кремль намагається продати Трампу образ «несамовитого Зеленського», з яким начебто неможливо домовлятися. Логіка проста: якщо Київ оголосити «державним терористом», будь-які розмови про мир автоматично можна викинути на смітник.
За вигадками про дрони стоїть значно підступніша мета. Кремль намагається підготувати ґрунт для повної відмови від суб’єктності України та оголосити керівництво України «терористами», традиційно розігруючи карту «нелегітимності» Зеленського, заявляючи, що «Ми не можемо нічого підписувати з людиною, яка атакує наші резиденції і чий термін повноважень викликає питання».
Це ідеальна відмовка для затягування війни. Поки дипломати імітують «перегляд позицій через тероризм», російські генерали — на кшталт Кузовлєва — можуть спокійно звітувати про багатомісячні плани знищення ЗСУ під Куп’янськом. Їм не потрібен мир — їм потрібен час для повзучої окупації.
Украънська влада абсолютно слушно застерігає: росія формує інформаційне тло для нової ескалації. Вигадана атака на Валдай — це своєрідна «ліцензія на вбивство», яку путін виписує сам собі. Йдеться про спробу виправдати майбутні удари по урядовому кварталу в Києві під приводом «відплати».
Мовляв, «вони першими націлилися на наш центр ухвалення рішень». Це класичне російське дзеркало — звинувачувати іншого в тому, що сам збираєшся зробити. Росія вже била по Кабміну у вересні, а тепер шукає «моральне право» перетворити Київ на руїни, прикриваючись фантомними безпілотниками, яких ніхто, окрім Лаврова, не бачив.
Найпоказовіше в цій історії — глибока суперечливість російської пропаганди. З одного боку, міністр оборони Бєлоусов рапортує, що «все йде за планом» і російська ППО не має аналогів. З іншого — 91 дрон нібито безперешкодно долітає до найпотаємнішої резиденції диктатора. До того ж, озвучена Лавровим цифра у 91 дрон суперечить офіційним зведенням російського Міноборони. Зранку 29 грудня відомство звітувало про значно меншу кількість збитих цілей над Новгородською областю: спочатку повідомляли про 18, а згодом ще про 23 безпілотники.
То що ж це за «план», у якому безпілотники кружляють над головою путіна? Насправді це план саботажу миру. Кремлівський фюрер боїться припинення вогню більше, ніж українських дронів. Бо без війни йому доведеться відповідати за економічний крах, за колосальні втрати і за запитання: навіщо взагалі була ця м’ясорубка.
Власне, образ «щура, загнаного в кут», який сам путін увів у політичний лексикон у своїй автобіографічній книжці, ожив в реальній політиці. Кремлівський старець неодноразово згадував історію з дитинства: у ленінградській комуналці загнаний у кут щур, не маючи виходу, кинувся на нього в атаку. І схоже, для путіна це стало метафорою власної поведінки.
Саме так виглядає і нинішній «валдайський інцидент» — димова завіса, покликана приховати небажання Кремля завершувати війну. Питання лише в тому, чи повірить у цей несмішний фарс Вашингтон.
В України вибору немає: щоб зберегтися, вона змушена боронити свою землю від окупантів. А путіну варто звикати — якщо він так боїться дронів у власній резиденції, можливо, настав час піти з чужої землі, поки фантоми ще не стали реальністю.
