Велика липнева корупційна революція?

21–22 липня 2025 року в Україні відбулася безпрецедентна атака на антикорупційні інституції. Зранку 21 липня співробітники прокуратури, СБУ та Державного бюро розслідувань (ДБР) без судових ухвал увірвалися до приміщень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). До операції залучили спецпризначенців «Альфа», які таранами вибивали двері.
Слідчі дії відбувалися за відсутності керівництва обох органів — Семена Кривоноса і Олександра Клименко, які перебували у закордонному відрядженні. Це дозволило силовикам діяти без зовнішнього контролю та, ймовірно, отримати доступ до конфіденційних матеріалів розслідувань, зокрема тих, що можуть стосуватися найближчого оточення президента. Водночас в Офісі генпрокурора та СБУ це категорично заперечують.
Офіційно обшуки пояснювались пошуками російської агентури в антикорупційних структурах. Утім, вже 22 липня стало очевидно: мова йде не про очищення системи, а про демонтаж незалежності НАБУ та САП.
Після силових дій Верховна Рада схвалила законопроєкт №12414, який суттєво обмежує незалежність НАБУ і САП. Таким чином, масштабна кампанія проти антикорупційної інфраструктури набрала обертів: обшуки, інформаційний наступ і законодавчі зміни виглядають як скоординований тиск на інституції, що розслідують топкорупцію.
НАБУ і САП вважаються незалежними органами насамперед через порядок призначення їх керівництва: директор НАБУ та очільник САП обираються за відкритим конкурсом із участю незалежних та міжнародних експертів, що мінімізує політичний вплив. Натомість Генерального прокурора призначає президент за згодою Верховної Ради, голову СБУ — президент зі схвалення парламенту, директора ДБР — також президент за результатами конкурсу, однак без участі міжнародних спостерігачів. Саме тому НАБУ і САП мають інституційні запобіжники від політичного тиску — на відміну від правоохоронних структур, підконтрольних владі.

Хронологія подій 21 липня

Ранок:

• Повідомляється про початок масових обшуків (загалом близько 70) у 15 детективів НАБУ та у САП. Метою перевірок названо можливі зв’язки з росією та дотримання закону про державну таємницю.

Протягом дня:

• Затримання керівника НАБУ: СБУ та Офіс генпрокурора (ОГП) затримують Руслана Магамедрасулова, керівника регіонального управління НАБУ. Його звинувачують у сприянні бізнесу свого батька з продажу технічних конопель до Дагестану та у контактах з нардепом-втікачем від «Опозиційної платформи – за життя» Федором Христенком (втік з України за два тижні до початку повномасштабної війни), з яким він був знайомий ще з часів навчання в Донецькому університеті.
• Підозра нардепу-втікачу: СБУ та ОГП заочно оголошують підозру також і Федору Христенку у державній зраді, називаючи його агентом ФСБ. Стверджується, що він впливав на керівництво НАБУ. У звинуваченні згадується, що в 2022 році дружина іншого працівника НАБУ, Олександра Скомарова, виїжджала за кордон на автомобілі родини Христенка.
• Звинувачення у сприянні втечі олігарха: СБУ заявляє, що детективи НАБУ, підлеглі Скомарова, допомогли втекти з України бізнесмену Геннадію Боголюбову, партнеру олігарха Ігоря Коломойського.
• НАБУ спростовує це, пояснюючи, що двоє їхніх співробітників дійсно були в тому ж потязі, але перебували в офіційному відрядженні до Відня на форум з повернення активів у червні 2024 року і не знайомі з Боголюбовим.
• Викриття «крота» ФСБ: СБУ заявляє про викриття співробітника «елітного» підрозділу НАБУ «Д-2», який нібито шпигував для ФСБ та передавав інформацію колишньому охоронцю Януковича.
• У відповідь НАБУ повідомляє, що інформація про цього співробітника надійшла від СБУ ще в серпні 2023 року. За результатами спільної перевірки доказів його співпраці з російськими спецслужбами не знайшли, а в серпні 2024 року СБУ усно підтвердила відсутність його причетності.
• Підозри через ДТП: Державне бюро розслідувань (ДБР) оголошує підозри трьом співробітникам НАБУ. У НАБУ уточнюють, що ці підозри стосуються аварій, які сталися ще у 2021 та 2023 роках, і висловлюють здивування щодо актуалізації цих справ саме зараз.
• Директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко переривають відрядження в Британії та терміново повертаються в Україну. У САП висловлюють занепокоєння, що під час обшуків СБУ могла отримати доступ до матеріалів таємних розслідувань, що СБУ заперечує.

Хронологія подій 22 липня

22 липня 2025 року увійшло в історію українського парламентаризму як день ухвалення суперечливого законопроєкту, який, на думку багатьох експертів та громадських діячів, нівелює незалежність антикорупційних органів. Події розгорталися стрімко та драматично.

Ранок:

• Заяви антикорупційних органів: НАБУ та САП виступили із заявою, в якій закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
• Спроби блокування: У сесійній залі Верховної Ради окремі депутати з фракцій «Європейської солідарності» та «Голосу» намагалися блокувати трибуну, щоб завадити розгляду законопроєкту. Народний депутат Ярослав Железняк («Голос») виносив пропозицію зняти законопроєкт з розгляду, але її не підтримали.

Голосування у Верховній Раді:

• Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому.
• «За» проголосували 263 народні депутати, «проти» — 13, «утрималися» — 13, а 35 не брали участі у голосуванні. Голоси «за» були віддані переважно фракцією пезидентської партії «Слуга народу» та депутатськими групами у тому числі із проросійським бекграундом. У повному складі за законопроєкт також проголосувала фракція партії «Батьківщина». Юлія Тимошенко в Раді під овації та оплески «слуг народу» назвавши ухвалення закону про ліквідацію незалежності НАБУ та САП «світлим днем» і пояснила це необхідністю виконувати Конституцію та зберігати суверенітет України.
• Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук невідкладно підписав ухвалений закон, після чого його було передано на підпис президенту Володимиру Зеленському.
• Народний депутат Ярослав Железняк зареєстрував постанову про блокування підписання законопроєкту, щоб, згідно з регламентом, затримати його передачу на підпис президенту.

Вечір:

• Увечері 22 липня в Києві та низці міст — Одесі, Львові, Дніпрі, Івано-Франківську — відбулися акції протесту проти ухвалення законопроєкту №12414. Це були перші з початку повномасштабної війни протести, що зібрали тисячі людей.
• На сайті Верховної Ради тричі змінювався статус законопроєкту №12414. Спочатку він був позначений як «Повернутий з підписом президента», згодом — як «Готується на підпис». Станом на 23:24 статус знову змінився на «Підписаний президентом».
• Зеленський у нічному зверненні на тлі протестів заявив: «НАБУ і САП працюватимуть, але — без російських впливів. Треба очистити всю інфраструктуру і забезпечити невідворотність покарання». За його словами, він провів розмови з керівниками НАБУ Семеном Кривоносом, САП — Олександром Клименком, Генпрокурором Русланом Кравченком і головою СБУ Василем Малюком. Також Зеленський звернув увагу на безкарність посадовців, які роками живуть за кордоном, і на нерозкриті справи на мільярди, не назвавши конкретно, що мається на увазі.

Суть ухвалених змін

Законопроєкт №12414 суттєво обмежує незалежність антикорупційних органів. Зокрема, він підпорядковує НАБУ та САП генеральному прокурору, який отримує право:

• Надавати письмові вказівки детективам НАБУ.
• Витребовувати матеріали будь-яких справ.
• Передоручати розслідування іншим органам.
• Самостійно вирішувати спори про підслідність.
• Фактично керувати САП.

РеакціяНАБУ та САП

Керівник НАБУ Семен Кривонос та очільник САП Олександр Клименко провели спільний брифінг, на якому висловили категоричну незгоду з ухваленням законопроєкту №12414 та обшуками у своїх відомствах.

Основні тези Семена Кривоноса:

• Заклик до президента ветувати законопроєкт.
• Знищення антикорупційної інфраструктури, створеної після Євромайдану.
• Конфлікт інтересів у депутатів: Директор НАБУ наголосив, що за законопроєкт голосували особи, які є фігурантами розслідувань НАБУ та САП, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.
• Загроза євроатлантичній інтеграції: Кривонос підкреслив, що такі дії створюють загрозу для євроатлантичних прагнень України, оскільки незалежність НАБУ та САП була умовою поступу країни до Європи.

Основні тези Олександра Клименка:

• Кінець незалежної роботи: ухвалення законопроєкту означає кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій. Законодавчі зміни фактично знищують незалежність відомств від політичного тиску на розслідування.
• Оцінка дій народних депутатів: Клименко зазначив, що голосування у Верховній Раді буде оцінено в межах процедури, а відповідальність покладуть на тих, хто голосував за законопроєкт.
• Неопублікована фінальна версія: Він звернув увагу на те, що остаточна версія законопроєкту ще не була опублікована, але навіть попередній проєкт свідчив про загрозу незалежності.

Перші реакції всередині України та на міжнародному рівні:

• Представники G7 вимагають зустрічі з урядом України.
• ЄС попереджає про ризик втрати фінансової допомоги.
• Єврокомісія закликає зберегти незалежність антикорупційних структур.
• Ціла низка українських громадських діячів виступила з нищівною критикою подій 21 липня та ухвалення законопроєкту №12414, закликавши президента Зеленського накласти на нього вето.

Арешти, обшуки, «законсервовані» російські «кроти», законопроєкт №12414 — усе це виглядає як ланки одного ланцюга з єдиною метою: поставити НАБУ та САП під контроль Банкової, заблокувати розслідування щодо оточення президента й зруйнувати антикорупційну реформу, за яку боролися роками. Це вже більше, ніж криза довіри — це скидається на цілеспрямовану системну диверсію. І все це відбувається тоді, коли українці четвертий рік гинуть на фронті й у тилу під ударами російської окупаційної армії — за право жити у вільній, зокрема й вільній від корупції, демократичній державі зі справедливими законами.