На тлі різкого стрибка цін на пальне влада анонсувала новий масштабний пакет фінансової підтримки населення. Уряд обіцяє одноразові виплати вразливим категоріям та кешбек на АЗС. Проте експерти та критики вже охрестили ініціативу «Великим заправництвом», звинувачуючи владу у популізмі та марнотратстві в умовах гігантського дефіциту державного бюджету.
Дестабілізація на паливному ринку змусила державу шукати шляхи пом’якшення цінового удару по гаманцях українців. Як повідомив президент Володимир Зеленський, після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, першим віцепрем’єром Денисом Шмигалем та міністрами економічного блоку Олексієм Соболевим і Денисом Улютіним було ухвалено рішення про запуск спеціальних програм підтримки.
Паралельно за справу взявся Антимонопольний комітет України (АМКУ). Відомство запідозрило учасників ринку в узгоджених діях (картельній змові) і дало мережам АЗС три дні на пояснення причин стрімкого подорожчання світлих нафтопродуктів.
За словами очільниці уряду Юлії Свириденко, новий пакет підтримки складатиметься з двох базових компонентів: соціальні виплати та паливний кешбек. У квітні близько 13 мільйонів українців (пенсіонери, люди з інвалідністю, ВПО, малозабезпечені та сім’ї з дітьми) отримають одноразову доплату в розмірі 1500 гривень. Окрім того, до 1 травня на базі програми «Національний кешбек» водії зможуть повертати частину витрачених на АЗС коштів: 15% за дизель, 10% за бензин та 5% за автогаз.
Попри соціальну спрямованість, ініціатива Офісу президента та уряду зіткнулася з жорсткою критикою в економічних і політичних колах. Опоненти називають рішення недалекоглядним, а саму програму в мережі вже іронічно охрестили «єБачок» або ж «єБак» (за аналогією з «єПідтримкою»).
Головна претензія критиків полягає в тому, що замість ринкового регулювання вартості пального держава просто роздає гроші, яких у бюджеті немає.
Опоненти ініціативи заявляють, що уряд фактично запускає черговий «атракціон небаченої щедрості» та програму, яку вони іронічно називають «Великим заправництвом». На їхню думку, рішення влади роздавати кошти на бензин і дизель може призвести до шалених бюджетних витрат — від 10 до 15 мільярдів гривень, причому в умовах, коли дефіцит державного бюджету вже є надзвичайно великим.
Критики наголошують, що високі ціни б’ють не лише по пересічних громадянах, а й роблять пальне майже непідйомним для аграріїв перед посівною, а також лягають додатковим важким тягарем на сектор оборони. Одноразова ж виплата чи кешбек (який покриває умовно «20 літрів у бак») глобально проблему не вирішують.
Експерти та критики впевнені: замість того, щоб витрачати мільярди на адміністрування кешбеку та прямі виплати, уряд мав би застосувати перевірені податкові інструменти, які збили б ціну на стелах АЗС для всіх без винятку. Як альтернативу пропонують тимчасове зниження ПДВ — повернення податку на додану вартість на ввезене пальне до рівня 7% (як це вже було успішно реалізовано навесні 2022 року), а також коригування акцизів: зниження акцизного збору на розраховану величину для кожного виду пального — на бензин на 31 євро, на дизель на 28 євро, на скраплений газ на 7 євро.
Економісти, які підтримують такий підхід, стверджують: «Бюджет при таких показниках не втратив би, і ціна на паливо повернулася б на попередній рівень! Українцям було б краще отримати нижчу ціну, ніж одноразово гроші».
Ситуація з пальним вкотре оголила фундаментальну різницю у підходах до управління державою. Уряд робить ставку на адресну роздачу коштів, що має швидкий психологічний ефект для виборця і виглядає як «масштабна турбота». Натомість критики вимагають системної роботи та створення умов, за яких ціни знизяться природним шляхом завдяки податковим пільгам, не вимиваючи при цьому останні мільярди з дефіцитного держбюджету.
Чи виправдає себе урядовий «паливний кешбек» і чи знайдуть в АМКУ ознаки картельної змови — стане зрозуміло вже найближчими тижнями.
