ПОХМІЛЬНИЙ СИНДРОМ: БДЖОЛИ ПРОТИ МЕДУ, А ВІННИЦЬКИЙ ІВАСЮК ПРОТИ КОРУПЦІЇ

Повідомлення прес-служби Вінницької облради про організаційне засідання робочої групи з оцінювання корупційних ризиків, що відбулося 23 листопада 2023 р. під головуванням заступника голови облради Ігоря Івасюка, у когось викликало саркастичну посмішку, а у когось гомеричний регіт.

Івасюк нещодавно був першою скрипкою при звільнені керівника обласного клінічного Центру інфекційних хвороб Ігоря Матковського та призначенні на його місце Ігоря Шиньковича. Рокіровка відбулась у максимально непрозорий спосіб, замість колегіального прийняття рішень (азбучна істина – колегіальність зменшує корупційні ризики) кадрові питання були віддані на відкуп голові облради В’ячеславу Соколовому, котрий одноосібно та на свій розсуд їх вирішував. Івасюк при цьому створював потрібний фон – рвав на грудях сорочку, збуджуючись від написаних лівою ногою чиїхось анонімних доносів та власних викривальних фантазій.

Тому раптову занепокоєність Івасюка корупційними ризиками в облраді, потрібно сприймати, як своєрідний флешмоб бджіл, виступаючих проти меду, чи вовків, що ратують за вегетаріанство. Або ще простіше – як суто бюрократичний захід, котрий до реальної боротьби з корупцією має таке ж відношення, як зниклий на Вінниччині тхір степовий до поповнення книжкового фонду у Вінницькій науковій бібліотеці імені Отамановського.

Власне, посадовці, котрі і являють собою потенційне джерело корупції, перед собою, тобто перед робочою групою з оцінювання корупційних ризиків, і завдання поставили у вигляді якоїсь ахінеї:

• дослідження середовища організації та визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків;
• обмін інформацією та проведення консультацій із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами, у тому числі шляхом їх опитування (анкетування);
• інтерв’ювання; здійснення ідентифікації, аналізу та визначення рівнів корупційних ризиків.

Зрозуміло, що стилістична та сенсова маячня лягає на папір заради «галочки» та для внутрішнього споживання, це така імітація бурхливої діяльності. Бюрократично-корупційні середовища вміють вправно «перефарбовуватися» в те, що актуально в даний час, не змінюючи свого змісту. З точки ж зору конкретних результатів кожна чиновницька занепокоєність, зазвичай, і проявляється саме у формі активної бездіяльності.

Насправді, «заміряти» рівень сприйняття корупції у Вінницькій облраді можна і без створення спеціальних робочих груп. Керівництво обларади – це голова і три його заступники. Один із заступників, а саме Анатолій Ткач – присутній в Єдиному держреєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Хтось скаже, – та коли ж це було, шість років потому. І корупційне правопорушення Ткача – таке собі, несвоєчасно задекларував доходи та статки. До того ж, усі мислимі та немислимі строки позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю давно спливли.

Можна і так дивитись на ситуацію.

А можна по-івасюківськи, роздерши на грудях білизну, заволати:

– З 84-ох обласних депутатів лишень один фігурує в реєстрі корупціонерів – і чомусь саме він увійшов до керівництва облради. Людоньки добрі, як же таке могло статись?!

Тільки чомусь Івасюк на Ткача не збуджується. Ані як адепт нульової толерантності до корупції, ані як справжній патріот. Мовчить, наче риба об лід.

І дуже дарма, бо експресія та поінформованість Ігоря Івасюка стали б в нагоді, щоб з’ясувати подробиці більш «свіжіших» подій, учасником яких був усе той же Ткач.

23 вересня 2020 р. під час місцевих виборів депутат обларади Ткач з «групою підтримки» приїхав з Вінниці у Калинівку на «розборки» до депутата райради (причому, усі достойники репрезентували партію ВО «Батьківщина»). Втім, у депутата райради на підхваті була своя «група підтримки», і тепла зустріч переросла у мордобій, стрільбу, закриту черепно-мозкову травму та потрощений молотком позашляховик.

У поліції тоді повідомляли про затримання депутата облради та відкриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 296 Карного кодексу (хуліганство) і анонсували покарання до чотирьох років позбавлення волі.

Було б непогано, якби Ігор Івасюк з метою «обміну інформацією та проведення консультацій із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами», нарешті пролив би світло, а кого ж тоді затримували і куди, власне, з часом поділась сама кримінальна справа?

А щоб два рази не вставати, Ігор Івасюк заразом міг би прокоментував і зовсім «свіжу» кримінальну справу. Просвітити, так би мовити, з точки зору видатного спеціаліста з «видів економічної діяльності, які непритаманні комунальному некомерційному підприємству», бо саме в такій іпостасі він влаштовував обструкцію дотеперішньому керівництву клінічного Центру інфекційних хвороб, зокрема, за «вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників».

Справа відкрита у лютому 2023 р. за ч. 2 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) та ч 3 ст. 212 КК України (ухиляння від сплати податків). Розслідують її детективи територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області, але стосується вона Вінниччини, а саме – ТОВ «Аркор-інвест» з Жмеринки, яке виготовляє лікеро-горілчану продукцію на базі колишнього Жмеринського винзаводу «Укрсадвинпром».

Під час проведення слідчих дій, зокрема, 25-26 квітня 2023 р. було вилучено 490 пляшок горілки «Гайдамацької особливої з перцем», 13 500 пляшок горілки «Гайдамацької традиційної», 5 494 пляшки хлібної горілки «Класична душа української землі», 740 пляшок коньяку «Гайдамацький», 15 308 пляшок горілки «Гайдамацька особлива», 4 660 пляшок хлібна горілка «Кришталева душа української землі», плюс ще з сотню пляшок інших екзотичних горілок.

По версії слідства, керівництво ТОВ «Аркор-інвест» організувало незаконну діяльність з обігу спирту, виготовлення спиртних напоїв у великих об`ємах та їх реалізацію на території Вінницької області та інших регіонах України. Але нас цікавіть інше, вилучення оптових партій горілки відбулося у Вінниці, по вул. Якова Шепеля, 23. Розташовані за цією адресою приміщення належать Вінницькій облраді, а перебувають вони в оперативному управлінні Вінницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи, котра являє собою комунальне підприємство, підпорядковане також Вінницькій облраді.

Можливо, шмурдяк з поетичною назвою «Кришталева душа української землі» – це таке невідоме широкому загалу ноу-хау у підготовці майбутніх спортивних чемпіонів? Тоді питань нема і щодо «видів економічної діяльності, які непритаманні комунальному некомерційному підприємству»…

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням: