Після масштабної спецоперації проти наркосиндикату «Хімпром», про результати якої повідомили поліція та прокуратура, у центрі уваги опинилася мережа «U420», що діяла під виглядом легального бізнесу по всій Україні. Серед її адрес — і Вінниця. Чи був місцевий заклад частиною великої схеми? І яке відношення до міста має «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії», який фігурує у великому кримінальному провадженні щодо обігу наркотиків, одержання неправомірної вигоди та перешкоджання діяльності ЗСУ? Усі відповіді — у пудлікації «Ми Вінничани».
Спецоперація
Під час брифінгу 22 квітня 2026 року очільник Національної поліції Іван Вигівський повідомив, зокрема, про результати масштабної спецоперації з ліквідації транснаціональної злочинної організації «Хімпром». Того ж дня про підсумки цієї операції також поінформували пресслужби Національної поліції та Офісу Генерального прокурора.
Поліція та прокуратура повідомили, що фінальним етапом розслідування стало одночасне проведення 281 обшуку в Києві та ще десяти областях України. Це дозволило фактично паралізувати роботу розгалуженої мережі збуту наркотиків.
Розгром синдикату почався ще у грудні 2025 року — тоді ліквідували call-центри, які ошукали громадян ЄС на 50 мільйонів гривень. У січні 2026 року правоохоронці провели рейди проти львівських «кофішопів», а кульмінацією стала операція 14 квітня, коли відбулися перші масові вилучення товару безпосередньо з прилавків магазинів і в інших українських містах.
З повідомлень правоохоронців випливає, що ключовим елементом роздрібної мережі синдикату була мережа під брендом «U420». Її назва відсилає до поширеного в наркосередовищі сленгу, який походить із фрази «let’s get high at 4:20» («підемо вживати канабіс о 4:20»).
Під виглядом легальних кафе та сувенірних крамниць «U420» працювала у найбільших містах України — зокрема в Києві, Дніпрі, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську.
Окремо варто згадати заклад «U420» у Вінниці на вулиці Київській. Наразі немає підтвердженої інформації від правоохоронців щодо того, чи під прикриттям продажу «нешкідливих» сувенірів і напоїв із CBD там також могли реалізовувати синтетичні канабіноїди та спайси, які становлять серйозну загрозу для здоров’я.
Наркосувенірний бізнес викрили журналісти
Варто згадати, що гучний суспільний резонанс навколо магазинів «U420», які почали працювати в Києві навесні 2025 року, виник після журналістського розслідування Bihus.Info. У ньому були оприлюднені результати лабораторних аналізів «сувенірної» продукції, придбаної в цих магазинах.
Експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС виявили у зразках синтетичний канабіноїд ADB-4EN-PINACA — один із різновидів так званих «спайсів», обіг яких в Україні офіційно заборонено з лютого 2026 року.
Журналісти також встановили, що мережа активно рекламувалася у соціальних мережах за участі відомих блогерів, зокрема Тараса Цимбалюка та Анни Алхім, що, за їхніми даними, сприяло залученню молодої аудиторії.
Відсутність оперативної реакції влади на викриття журналістів спричинила хвилю силових акцій. У березні 2026 року в Києві (зокрема на вулицях Антоновича, Солом’янській та Оболонському проспекті), а також у Львові відбулися напади на магазини «U420». Невідомі особи вибивали вікна та розмальовували вітрини написами із звинуваченнями у торгівлі наркотиками. Аналогічні акції пройшли у Харкові, відповідальність за них взяла на себе організація «Центурія».
«Мексиканець»
Втім, як випливає з оприлюдненої правоохоронцями інформації, «U420» є лише частиною значно більшої злочинної структури під назвою «Хімпром».
За даними слідства, організацію очолює 36-річний громадянин росії із прізвиськом «Мексиканець». Вона має чітку ієрархію та включає власні лабораторії, силовий блок і систему інформаційного супроводу.
У Національній поліції окремо акцентували увагу на тому, що під час розслідування слідчі стикалися з серйозним тиском — від інформаційних атак і спроб дискредитації в медіа до прямих погроз фізичної розправи на адресу детективів та їхніх родин.
Зафіксовані аудіозаписи свідчать, що лідер угруповання особисто координував залякування правоохоронців, намагаючись зірвати розслідування понад 30 епізодів насильницьких злочинів, які інкримінують учасникам організації.
За словами правоохоронців, фінансовий масштаб удару по синдикату виглядає так: під час обшуків вилучено товарів та обладнання на понад 75 мільйонів гривень. Також заблоковано 416 банківських рахунків і рахунки 145 ФОПів, через які, за даними слідства, могли відмивати гроші.
Окрім цього, під арешт потрапили криптоактиви майже на 1 мільйон USDT, близько 7 мільйонів гривень готівкою та 15 автомобілів преміумкласу.
Поліція також перевіряє можливі корупційні зв’язки «Хімпрому», оскільки ресурси організації, за версією слідства, могли використовуватися для пошуку впливових покровителів серед посадовців і депутатів.
Зазначається, що наразі основні фігуранти перебувають під вартою, а лідеру угруповання підозру оголошено заочно. Правоохоронці вважають, що багаторічна діяльність кримінальної структури в Україні завершена.
Буркін, він же Левченко
Хоча ані в прокуратурі, ані в поліції офіційно не називають прізвища ключових «хімпромівців», ці особи, в принципі, давно відомі. Так, ще 30 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій щодо шести людей, яких вважають верхівкою наркокартелю «Хімпром». Ще тоді видання «Слідство.Інфо» детально описало бекграунд кожного з цієї шістки.
Головним фігурантом списку є 36-річний громадянин рф Єгор Буркін («Мексиканець»). Свою діяльність він розпочав ще у 2010-х роках, коли на ринку країн колишнього СРСР почали активно поширюватися синтетичні наркотики — мефедрон та так звані «солі». Вважається, що угруповання «Хімпром» Буркін створив у 2014 році, залучивши до нього свого шкільного друга Олександра Щипцова та Андрія Вігеля, який відповідав за відмивання коштів. Переїхавши з росії до України, Буркін, переховувався під ім’ям Єгора Левченка, а також міг використовувати документи на імена Артема Єрмолаєва та Артура Сачіанова. Під прізвищем Левченка він перебуває в розшуку українських правоохоронців з 2016 року — після втечі до Словаччини.
Ще одним впливовим учасником картелю є Андрій Амірханян, якого українські правоохоронці розшукують як Андрія Лемішка. За інформацією РНБО, він маскувався, під громадянина Білорусі на ім’я Андрій Пархоменко. Разом із ним під санкції потрапили Артем Градопольцев та Денис Кліпов. Останній, маючи посвідку на проживання в Україні, у 2019 році вже був засуджений до двох років ув’язнення за участь у незаконному розповсюдженні наркотиків. До санкційного списку також внесено росіянина Тимура Галямова, який в Україні користується документами на ім’я Артема Халікова. Окрім зв’язків із наркобізнесом, він відомий тим, що у 2017 році вчинив п’яну ДТП на Хрещатику, однак уникнув покарання через сплив строків давності. Наразі він офіційно числиться директором меблевої компанії, власником якої є інший громадянин рф. Варто зазначити, що більшість лідерів угруповання, включно з Буркіним та Градопольцевим, має спільне походження з російського Башкортостану.
Останнім у санкційному переліку є Альберт Сафіханов, відомий в Україні як Роберт Будаєв. У 2020 році він визнав провину в масштабній торгівлі наркотиками на території росії, де за два роки заробив близько 340 тисяч доларів. Попри те, що збут відбувався в російських містах, кошти Сафіханов зберігав у київському банку. За рішенням Голосіївського суду він отримав умовний термін, а його активи — 2 мільйони гривень готівкою, золоті прикраси та автомобіль Infiniti — були конфісковані на користь держави.
«Спіймай баригу»
Напередодні запровадження санкційного указу Єгор Буркін, який на той момент уже переховувався в Мексиці, дистанційно продовжував координувати діяльність синдикату в Україні і навіть намагався монополізувати ринок синтетичних наркотиків, зокрема альфа-PVP і мефедрону. Для цього використовувалися масштабні медійні кампанії, серед яких — «Спіймай баригу», до яких залучали відомих блогерів і представників шоу-бізнесу. У Києві ця кампанія супроводжувалася появою численних білбордів із закликом від імені Єгора Левченка (тобто Єгора Буркіна або «Мексиканця»): «Спіймай баригу та отримай винагороду!».
Ще у вересні 2023 року Всеукраїнське об’єднання людей з наркозалежністю (VOLNa) зверталося до президента України та СБУ з проханням перевірити законність походження коштів, які використовувалися для цієї кампанії, а також оцінити її вплив на роботу правоохоронної системи. У VOLNa наголошували, що така форма «боротьби з наркотрафіком» використовується наркокартелем «Хімпром» для прикриття власних схем і витіснення конкурентів.
У лютому 2024 року міжнародна аналітична організація Global Initiative Against Transnational Organized Crime, яка досліджує транснаціональну організовану злочинність, у своєму звіті також зазначала, що за кампанією «Спіймай баригу» стоїть «Хімпром», а її справжня мета — витіснення конкурентів і встановлення контролю над ринком заборонених синтетичних речовин в Україні. У звіті також згадувалися ймовірні зв’язки угруповання з посадовими особами в різних гілках влади та правоохоронних органах.
«Вінницький центр замісної підтримувальної терапії»
А тепер — до чого тут Вінниця, окрім функціонування кафе-шопу «U420» у центрально-північній частині міста.
За оприлюдненими даними правоохоронців, фінансовим фундаментом «U420» (тобто «гілки» наркосиндикату «Хімпром») стала криптовалюта, яка дозволяла ігнорувати державний фінансовий моніторинг. Основним інструментом розрахунків виступав стейблкоїн USDT (Tether). Під час масштабної спецоперації правоохоронцям вдалося заблокувати цифрові активи «Хімпрому» на суму майже 1 мільйон USDT.
Використання USDT було стратегічним рішенням: саме через «криптодолари» проводилися закупівлі синтетичних прекурсорів у Китаї, виплачувалися винагороди сотням операторів та кур’єрів, а також фінансувався силовий блок організації. Внутрішня дисципліна в синдикаті підтримувалася методами фізичного терору — слідством підтверджено факти, коли за найменші порушення конспірації рядовим членам банди спеціально навчені люди відрубували пальці на руках.
У численних журналістських розслідуваннях стверджується, що юридичним прикриттям мережі «U420» виступає низка компаній, як-от ТОВ «Богеміус+» та ТОВ «Делина», через які професійні юристи допомагали реєструвати торгові марки та маніпулювати законодавством для продажу психотропів під виглядом CBD-продукції.
Водночас у компаніях ТОВ «Богеміус+» та ТОВ «Делина» ролі були чітко розподілені між ключовими фігурантами. Андрій Юшко офіційно значиться бенефіціаром та директором ТОВ «Богеміус+», яке реєструвало торгові марки «U420» та Green State. Віктор Дружинський є засновником ТОВ «Делина», що працює у сфері права і ділить спільний офіс із «Богеміус+».
Співзасновницею «Делини» також виступає Лариса Сисоєнко, яку пов’язують зі спільним майном із посадовою особою апарату Верховної Ради України. Наприкінці 2025 року новим засновником «Делини» став Ярослав Куц — адвокат та чинний депутат Ірпінської міської ради.
Журналісти-розслідувачі також вказують на можливий зв’язок між цими особами та адвокатом Максимом Святенком — засновником адвокатського бюро «Святенко і партнери», яке зареєстроване в тому ж офісному центрі в Києві (пров. Киянівський, 3–7), де розміщені й ключові компанії мережі «U420». Окрім цього, Святенко є засновником мережі регіональних, але формально «прописаних» у Києві медичних центрів для наркозалежних, серед яких — «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії».
Попри те, що Святенко категорично заперечує будь-яку причетність до «U420», саме «Вінницький центр замісної підтримувальної терапії» наразі фігурує у кримінальному провадженні, відкритому у січні 2025 року. Справу розслідують за ознаками тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ), ч. 3 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) та ч. 2, 3 ст. 307 КК України (незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).
