Історія протистояння вінницької мережі магазинів техніки «Мій гаджет» і Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області стала однією з найрезонансніших тем у регіональному бізнес-середовищі. Ця справа привернула увагу не лише через розмір накладених санкцій, а й через те, що продемонструвала як методи роботи контролюючих органів, так і здатність підприємців відстоювати свої права в умовах жорсткого адміністративного тиску.
Конфлікт, який згодом переріс у судовий спір, розпочався наприкінці 2025 року. Тоді податківці провели фактичну перевірку одного з магазинів мережі, а за її результатами підприємцю Дмитру Шаповалу винесли податкове повідомлення-рішення на суму понад 1,035 млн гривень. Контролюючий орган звинуватив бізнес у продажу товарів через подарункові сертифікати без використання реєстраторів розрахункових операцій, відсутності документів на товарні залишки вартістю майже мільйон гривень та порушенні порядку ведення обліку товарних запасів.
Однак під час розгляду справи у Вінницькому окружному адміністративному суді з’ясувалося, що підставою для нарахування такого значного штрафу стала перевірка, законність якої викликала серйозні сумніви.
Під час судового процесу були встановлені обставини, які поставили під сумнів дотримання податківцями вимог законодавства. Основним доказом контролюючого органу стала так звана контрольна розрахункова операція, яку інспектори нібито провели 22 жовтня 2025 року. Водночас наказ про призначення перевірки був виданий лише 29 жовтня — через тиждень після проведення цієї закупівлі. Суд дійшов висновку, що фактично податкові інспектори розпочали перевірочні заходи ще до отримання належних законних повноважень.
Додаткові запитання виникли і щодо походження коштів, використаних під час контрольної закупівлі. Податкова служба не надала доказів того, що для цього були використані бюджетні кошти, тоді як законодавство не дозволяє інспекторам проводити такі операції за власний рахунок. Крім того, у матеріалах справи були відсутні документи, які мали б підтверджувати завершення процедури контрольної закупівлі, зокрема акти повернення товару або коштів.
Окремо суд проаналізував підстави для призначення самої перевірки. Податківці посилалися на внутрішні листи ДПС України, в яких продукція бренду Apple відносилася до категорії ризикових товарів. Проте суддя Наталія Віятик наголосила, що загальні твердження про ризиковість певної групи товарів не можуть автоматично слугувати підставою для перевірки конкретного підприємця без наявності фактичних даних про можливі порушення.
У результаті суд сформулював принциповий правовий висновок: якщо перевірка призначена з порушенням встановленої законом процедури, то всі отримані під час неї докази не можуть вважатися належними та допустимими. Відтак податкове повідомлення-рішення на суму понад мільйон гривень було скасоване. Також суд постановив стягнути з податкового органу на користь підприємця 8 286 гривень судового збору та 21 тисячу гривень витрат на правничу допомогу.
Втім, ця перемога бізнесу поки що не поставила остаточну крапку в історії. Державна податкова служба оскаржила рішення Вінницького окружного адміністративного суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Податківці продовжують наполягати на законності своїх дій та намагаються переконати апеляційну інстанцію, що процедурні порушення не повинні нівелювати встановлені під час перевірки факти можливих порушень податкового законодавства.
