Після поспішних громадських «консультацій», ініційованих Вінницькою мерією щодо масштабної реорганізації закладів освіти, мешканці Вінниці зареєстрували електронну петицію з вимогою відкласти зміни до завершення воєнного стану. Документ уже набрав необхідну кількість голосів і підлягає обов’язковому розгляду.
Йдеться про рішення, відповідно до якого з 1 вересня 2027 року у громаді планують залишити 10–11 класи лише у дев’яти міських ліцеях. Реагуючи на ці плани, містяни 9 лютого зареєстрували петицію з вимогою відтермінувати реорганізацію та зміну статусів шкіл і ліцеїв до завершення війни. Станом на сьогодні вона вже зібрала 387 підписів при необхідному мінімумі у 350 голосів, що забезпечує її офіційний розгляд міською владою.
Нагадаємо, наприкінці січня мерія Вінниці приголомшила містян новиною про кардинальну зміну освітньої карти міста. Згідно з планами чиновників, з 1 вересня 2027 року у Вінницькій громаді залишиться лише 9 ліцеїв, де діти зможуть здобувати повну загальну середню освіту (10–11, а згодом і 12 класи). Решта шкіл трансформуються: мережа складатиметься з 6 початкових шкіл, 29 гімназій (1–9 класи) та однієї спеціальної школи.
Обговорення цієї наймасштабнішої за останні десятиліття реформи міська рада втиснула у рекордно короткі терміни — лише 18 днів. Очні зустрічі з батьками призначили на 15:00 у робочі дні, що фактично позбавило багатьох працюючих вінничан можливості висловити свою думку особисто.
У відповідь на такий поспіх, 9 лютого на сайті місцевих електронних петицій було зареєстровано звернення з вимогою відтермінувати реорганізацію шкіл і ліцеїв до завершення воєнного стану. Станом на сьогодні петиція вже подолала необхідний бар’єр у 350 підписів, зібравши 387 голосів. Тепер міська влада зобов’язана офіційно її розглянути та надати відповідь.
У тексті петиції вінничани наголошують, що де-факто у місті відбувається примусова трансформація шкільної мережі. Це, на думку авторів звернення, є формою непрямого тиску та порушує конституційні гарантії дітей на доступну повну загальну середню освіту за місцем проживання (ст. 53 Конституції України).
Ініціатори звернення виділяють кілька критичних ризиків реформи саме в умовах війни.
Психологічний удар по дітях. Умови постійних обстрілів, відключень світла та тривог і так виснажують школярів. Вимушена необхідність змінювати школу у 14–16 років призведе до додаткового стресу, розриву соціальних зв’язків і демотивації до навчання. Діти втратять стабільне, знайоме та безпечне середовище.
Транспортний колапс і питання безпеки. Закриття старших класів у більшості шкіл змусить учнів щодня долати значні відстані. Батьки обурені, що чиновники не надали жодних розрахунків щодо впливу цих змін на міський транспорт, який і без того перевантажений. Крім того, тривала дорога до школи під час повітряних тривог становить пряму загрозу життю дітей і створює додаткове фінансове навантаження на родини.
Руйнування колективів та ігнорування закону. Трансформація неминуче призведе до руйнування сталих педагогічних колективів і відтоку кваліфікованих кадрів. Автори петиції підкреслюють, що, згідно із законодавством, зміна статусу закладу може відбуватися лише після відкритих громадських слухань і за участі громади. Натомість містян поставили перед фактом. Крім того, влада не врахувала долю не «НУШівських» класів, зокрема тих, що навчаються за програмою «Інтелект України».
Корупційні ризики. Досі відсутні чіткі, прозорі та зрозумілі правила переведення або вступу учнів до інших ліцеїв, що відкриває простір для можливих зловживань.
Підсумовуючи своє звернення, громада висунула до Вінницької міської ради чотири чіткі вимоги: зупинити будь-які процеси реорганізації шкіл до проведення реального, чесного та відкритого діалогу з громадою; гарантувати учням, які завершуватимуть 9 клас у 2026 році та в наступні роки, право продовжити навчання у 10–11 класах у своїх школах; оприлюднити всі офіційні документи, рішення та протоколи, що обґрунтовують заплановані зміни; а також звернутися від імені міста до Міністерства освіти і науки України та інших уповноважених органів із вимогою офіційно відтермінувати реформу мережі ліцеїв щонайменше до завершення воєнного стану.
«Збереження 10–11 класів — це не просто питання освіти, це питання справедливості, турботи й поваги до наших дітей», — підсумовують автори петиції.
Тепер м’яч на боці Вінницької міської ради. Чи дослухаються чиновники до понад трьох сотень містян, які закликають не робити дітей заручниками освітніх експериментів під час війни, покаже офіційна відповідь на петицію.
