«Свіжа» заява правоохоронців про викриття резонансної оборудки п’ятирічної давнини з розкрадання коштів ЗСУ — цього разу на Вінниччині — з одного боку ще раз демонструє, як відповідальні посадовці «готувалися» до великої війни. Водночас вона ставить питання: а чи є керівник підрозділу тилового забезпечення військ насправді організатором афери, як це подають силовики? Хочеш — не хочеш, а схема із завищенням вартості електроенергії для армії змушує згадати про існування нардепа від «Слуги народу» Ігоря Копитіна, впливового члена парламентського оборонного комітету. Ті самі фірми-прокладки, ті самі підставні беніфіціари з країн Середньої Азії і той самий «почерк»…
У Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, що базується у Вінниці, та у Державному біро розслідувань (ДБР) повідомили про викриття масштабної схеми зловживань під час закупівлі електроенергії для потреб Збройних Сил України. Ключовим фігурантом кримінального провадження названо колишнього керівника Квартирно-експлуатаційного відділу Вінниці. Йдеться про оборудку напередодні повномасштабної війни.
Квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) — це військовий орган тилового забезпечення, відповідальний за утримання, експлуатацію та облік майна й інфраструктури Збройних Сил. Фактично йдеться про структуру, яка опікується військовими містечками, казармами, складами, полігонами, житлом для військовослужбовців, а також землями та іншими об’єктами Міністерства оборони України.
За даними військової прокуратури та ДБР, у лютому 2021 року між КЕВ м. Вінниці та приватним підприємством було укладено договір на постачання електроенергії для потреб військових частин. Сума контракту була солідною — 34,8 мільйона гривень. На той момент документ підписав виконувач обов’язків начальника КЕВ.
Однак уже в березні 2021 року до справи взявся основний фігурант, який на той час повернувся до виконання службових обов’язків. Діючи, за словами прокуратури, всупереч законодавству про публічні закупівлі, посадовець підписав вісім додаткових угод до основного договору. Кожна з них передбачала підвищення вартості 1 кВт·год електроенергії на 10%.
Як зазначили правоохоронці, такі дії не мали жодних правових чи економічних підстав. Офіційних підтверджень коливання ринкових цін, які є обов’язковою умовою для перегляду вартості, надано не було.
Результат такої «діяльності» виявився приголомшливим: вартість електроенергії для армії зросла майже вдвічі. Через необґрунтовані доплати на рахунки приватного підприємства було зайво перераховано 5,2 мільйона гривень (за версією ДБР — 5,1 мільйона гривень) бюджетних коштів. Саме в таку суму оцінюють збитки, завдані державі.
У прокуратурі та ДБР зазначили, що наразі колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 426-1 КК України (перевищення військовою службовою особою службових повноважень). Суд уже обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою. Водночас підозрюваний може вийти на волю в разі внесення застави у розмірі 988 400 гривень.
«Прокуратура дає принципову оцінку фактам зловживань у сфері використання бюджетних коштів, зокрема тих, що спрямовуються на забезпечення потреб оборони. Досудове розслідування триває, і за його результатами буде ухвалено передбачені законом процесуальні рішення»,— зазначили речники прокуратури, цитуючи заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Богдана Луценка. Приблизно така ж патетика пролун і у повідомленні ДБР
Зазначається, що розслідування здійснюють слідчі Державного бюро розслідувань за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції у Вінницькій області. Наразі правоохоронці з’ясовують, чи мав колишній керівник спільників.
У прокуратурі традиційно не назвали прізвища підозрюваного. Втім, встановити його особу — не такий вже й непосильний біном Ньютона. За даними аналітичної платформи YouControl, КЕВ м. Вінниці з жовтня 2017 року по вересень 2022 року очолював Микола Сакара.
Як свідчать дані державної електронної системи закупівель Prozorro, саме в період його керівництва, після проведення тендеру на закупівлю електроенергії для потреб військових частин з очікуваною вартістю 40 мільйонів гривень з ПДВ, у лютому 2021 року виконувач обов’язків начальника КЕВ Ігор Томляк уклав договір із переможцем конкурсу — ТОВ «Єврогаз Лтд» — на суму 34 828 897,36 гривень.
Згодом уже Микола Сакара підписав із цією ж компанією низку додаткових угод, які призвели до суттєвого збільшення вартості електроенергії для військових.
З колишнім очільником КЕВ усе зрозуміло — судячи з усього, за нього взялися серйозно. Але залишаються питання щодо ТОВ «Єврогаз Лтд». Нині такої фірми вже не існує. За останні роки компанія не лише змінила кількох керівників та засновників, а й переїхала з Черкас до Запоріжжя, ставши відомою під новою назвою — «Інтерлайф Медіа Реозот». І що найцікавіше: власницею компанії в кінці кінців стала… багатодітна пристаріла вчителька з села Бірінчі-Май у Киргизстані.
Жінка навіть не підозрювала, що в Україні вона формально володіє цілою низкою бізнесів. Українські журналісти-розслідувачі давно звернули на це увагу і встановили: пані Аширалієва колись втратила паспорт, даними якого скористалися шахраї. Наразі на її ім’я зареєстровано приблизно 50 українських компаній, через які відмивали сотні мільйонів гривень.
Особливу увагу привертає саме ТОВ «Інтерлайф Медіа Реозот» (екс-«Єврогаз Лтд»). Згідно з матеріалами кримінального провадження, відкритого ще в лютому 2023 року за ч. 5 ст. 191 КК України, компанія фігурує у справі про привласнення та розтрату чужого майна в особливо великих розмірах. Лише за одним епізодом, що стосується заволодіння майном «Оператора газотранспортної системи», збитки оцінюються у 117,5 мільйона гривень.
Наразі матеріали цієї справи вилучені з публічної частини Єдиного державного реєстру судових рішень, і доля кримінального розслідування для широкого загалу залишається невідомою. Зате очевидне інше: щоб уникнути відповідальності, реальні бенефіціари схем використали цинічний метод — переписали «токсичну» компанію на підставну особу з країни Середньої Азії. Так новою власницею ТОВ «Інтерлайф Медіа Реозот», яке перебуває у стадії припинення, стала Алимкан Аширалієва, на яку «повісили» всі борги та кримінальні справи. При цьому йдеться не про поодинокий випадок: нині розслідуються десятки кримінальних справ, які стосуються розкрадання коштів фірмами, які у різний час були переписані як на киргизьку вчительку і на інших нікому не відомих мешканців країн Середньої Азії.
Як з’ясувалося, схема «елітних бомжів» — використання паспортів незаможних іноземців — давно відома в Україні. До того, як компанія «Інтерлайф» була переписана на киргизьку вчительку Алимкан Аширалієву, її даними вже користувався Вадим Рабінович — колишній нардеп від проросійської та нині забороненої «Опозиційної платформи – за життя», підозрюваний у держзраді, який втік до Ізраїлю ще до початку повномасштабної війни. Саме Аширалієва у лютому 2025 року (за документами) раптово стала власницею ТОВ «Медіа Строй», що до 2022 року належало Рабіновичу.
Зрадник втік, але його методи залишилися. Тепер за тією ж схемою ховають сліди розкрадачі армійських коштів діючі представники влади, відповідальні за оборону. Журналісти встановили прямий зв’язок між «киргизькою схемою» та народним депутатом від партії «Слуга народу» — Ігорем Копитіним. На ту саму Алимкан Аширалієву, на яку «повісили» збитки держпідприємств, переписали компанію нардепа — ТОВ «Ротор Україна». Ще одну фірму Копитіна, «Автомодерн», оформили на іншого «фунта» — громадянина Казахстану Каната Уразбекова.
Ігор Копитін — далеко не пересічний народний депутат. Він очолює підкомітет Верховної Ради з питань оборонної промисловості та технічної модернізації — структуру, що має доступ до оборонних бюджетів і державних таємниць. Водночас українські ЗМІ неодноразово пов’язували Копитіна з лобіюванням інтересів авіабізнесмена Романа Мілешка. Компанії останнього фігурували у скандалах через можливі зв’язки з рф та експлуатацію авіатехніки сумнівного походження. Більше того, помічник Копитіна свого часу обіймав посаду директора в одній із фірм Мілешка.
А останнім часом Ігор Копитін здобув ще й репутацію «викривача» політичної корупції, пов’язаної з лідеркою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко. У грудні 2025 року він звернувся до НАБУ із заявою про масовий підкуп народних депутатів і, за домовленістю з правоохоронцями, погодився допомагати у фіксації можливого злочину. Ключовим доказом у справі проти Тимошенко саме і стали аудіозаписи її розмов із Копитіним, на яких вона говорить про намір «грохнути більшість» і пропонує Копитіну та ще двом депутатам із його групи по п’ять тисяч доларів на місяць в обмін на узгоджене з партією «Батьківщина» голосування за потрібні законопроєкти або кадрові рішення.
Хто саме причетний до розкрадання бюджетних коштів на тендерах КЕВ м. Вінниці — сам Копитін, Рабінович чи інші особи — має встановити слідство. Очевидно, що йдеться не про поодинокий випадок, а про численні оборудки в межах схеми, яка діяла за одним і тим самим шаблоном у різних сферах. І якщо єдиним «цапом-відбувайлом» у цій історії залишиться колишній очільник КЕВ Микола Сакара, то це навряд чи можна буде назвати реальною боротьбою з корупцією.
