Скандал в онкоцентрі: чому десятки лікарів судяться з керівництвом Подільського центру онкології?

Подільський регіональний центр онкології— ключовий медичний заклад регіону, куди тисячі пацієнтів звертаються з надією на порятунок. Проте останніми роками його сколихнула хвиля кадрових змін, яка викликала обурення в суспільстві. Адже центр втрачає не просто лікарів, а ведучих фахівців у галузі онкології. За словами співробітників, ситуація зі змінами кадрів більше схожа на «чистку» неугодних фахівців, аніж на оптимізацію. Як стало відомо редакції «Ми Вінничани», після призначення нового директора Сергія Перегончука наприкінці 2022 року десятки досвідчених лікарів зіткнулися з тиском, безпідставними доганами та звільненнями. Багатьом з них довелося відстоювати свою правоту в судах, які вони, зрештою, вигравали.

Однією з тих, хто пройшов через усі кола протистояння з новою адміністрацією, стала Ольга Іванівна Місюрко, яка з 2007-го року працює у онкологічному центрі та близько 2-х років очолювала цитологічну лабораторію центру.

«У ваших інтересах написати заяву»

Ольга Іванівна працює в онкоцентрі з 2007 року. Її історія протистояння почалася майже одразу після приходу нового керівника. За її словами, директор викликав її та прямо заявив, що вона не відповідає його кваліфікаційним вимогам, і запропонував добровільно перейти з посади завідувачки на посаду звичайної лаборантки.

«Він сказав, що я не підходжу, і запропонував написати добровільну заяву на перехід. А коли ми вийшли з відділу кадрів, додав: «Ольго Іванівно, у ваших інтересах написати цю заяву.», — розповідає цитоморфолог.

Згодом тиск став ще більш абсурдним. Коли Ольга Іванівна перебувала в офіційній відпустці, а потім на лікарняному, її звинуватили у завданні фінансових збитків центру на суму близько 10 тисяч гривень через нібито неправильно складений звіт. Особливого цинізму ситуації додає той факт, що на момент створення звіту вона фізично перебувала за 160 кілометрів від Вінниці, що підтверджувалося офіційними документами.

«Як я могла зробити звіт, не будучи завідувачкою, перебуваючи у відпустці, а потім на лікарняному, за сотні кілометрів від роботи? На це питання мені ніхто не відповів», — каже вона.

Попри очевидні факти, їй оголосили догану та позбавили премій. Це змусило Ольгу Іванівну звернутися до суду. Судовий процес тривав майже рік. Зрештою, суд повністю став на її бік: догану було скасовано, а онкоцентр зобов’язали повернути всі незаконно зняті виплати та компенсувати судові витрати.

Коли успіх — це вирок: як розправляються із провідними фахівцями Подільського центру онкології

Історія Ольги Іванівни — не поодинокий випадок, а частина системної проблеми. Можливо, найяскравішим прикладом того, як ефективність та професіоналізм стали мішенню для нового керівництва, є історія Сергія Петровича Шевні, лікаря з 30-річним стажем, який останні 4,5 роки своєї роботи у Подільському центрі онкології очолював відділення хіміотерапії.

Під його керівництвом відділення перетворилося на одне з найкращих в Україні. Факти говорять самі за себе: кількість пацієнтів зросла втричі, а близько п’ятої частини з них приїздили на лікування з інших регіонів, що є беззаперечним показником довіри. Працюючи в системі НСЗУ, відділення заробляло для лікарні десятки мільйонів гривень. Завдяки участі у міжнародних клінічних дослідженнях, сотні пацієнтів з 3-4 стадіями раку безкоштовно отримували найновітніші та дороговартісні імуно- та таргетні препарати, що давало їм шанс на життя. Більше того, спільно з попереднім керівництвом, Сергію Петровичу вдалося, не зупиняючи лікувальний процес, добудувати два нових поверхи, розширивши відділення, яке урочисто відкривав міністр охорони здоров’я.

Здавалося б, такі досягнення заслуговують на підтримку та визнання. Натомість лікар отримав безпідставну догану та звільнення.

«Моє звільнення було абсолютно несправедливим. Я виграв усі суди, мене поновили на посаді, і центр виплатив мені компенсацію. Але адміністрація не зупинилася. Директор просто створив для мене фейкове відділення на п’ять ліжок, а через два місяці скоротив цю посаду. І звільнив мене вже «за скороченням», — коментує Сергій Петрович.

Наслідки не змусили на себе чекати. Після Сергія Петровича із Подільського центру онкології звільнилась найдосвідченіша лікарка Мацішевська Ірина Василівна. Вона очолювала відділення хіміотерапії роками раніше. Її знають у всій Україні як одну із найавторитетніших лікарів онкоцентру! Адже саме Ірина Василівна закладала фундамент у історії створення протипухлинної терапії у Вінницькій області. 

Ще один колишній завідувач відділення, який пропрацював у центрі 20 років, погодився розповісти про ситуацію на умовах анонімності.

«Те, що відбувається, — це масова заміна кадрів. За час роботи нового керівника було звільнено 60-70% завідувачів відділень. Це провідні фахівці, які роками створювали ці напрямки. На їхні місця приходять люди без відповідної спеціалізації в онкології.», — ділиться він.

За словами лікаря, під приціл нової адміністрації потрапили ключові відділення. Без жодного зрозумілого пояснення було ліквідовано мамологічне відділення як окрему структурну одиницю, а гінекологічне — скорочено удвічі. Наслідки такого рішення виявилися болючими: кваліфіковані молоді лікарі, які п’ять років працювали у гінекологічному відділенні та вже стали вузькопрофільними фахівцями, були змушені залишити свої робочі місця. Одного з них просто звільнили. Іншу, лікарку-гінеколога Анастасію Вікторівну Міхневич, спершу примусово перевели в інше відділення, а потім 22-го жовтня, без будь-яких попереджень, звільнили. Парадокс ситуації полягає в офіційній причині: лікарку, яка п’ять років працювала вузькопрофільним фахівцем, звинувачують у тому, що вона раніше самостійно не пройшла курси первинної спеціалізації. І це при тому, що саме чинний керівник вже запланував її навчання на цих курсах у майбутньому.

Лікарка відмовилася підписувати будь-які документи, які, за її словами, суперечать здоровому глузду. Проте результат залишається незмінним: роки підготовки та практичного досвіду — просто змарновані. 

Ціна управлінських рішень

На тлі цих подій виникає логічне запитання: яка мета таких кадрових рішень? Самі лікарі вбачають у цьому бажання нового керівництва позбутися «незручних» фахівців, які мають власну думку, та оточити себе лояльними співробітниками.

Проте ці рішення мають цілком реальну ціну. По-перше, це фінансові збитки для державного закладу. Онкоцентр витрачає кошти платників податків на компенсації та судові збори у справах, які систематично програє своїм же колишнім співробітникам. По-друге, і це найголовніше, — це удар по репутації та кадровому потенціалу закладу, який відповідає за лікування найважчих пацієнтів з усієї області.

Історії Ольги Місюрко, Сергія Шевні та інших лікарів демонструють тривожну тенденцію, коли один з провідних українських онкологічних центрів втрачає кращих фахівців. І поки адміністрація веде «війну» зі своїми ж лікарями, головне питання залишається відкритим: хто в цій ситуації думає про пацієнтів?

Сергій Борисович Перегончук очолює Подільський регіональний центр онкології з 2022-го року

Для довідки: За останні два місяці перебування Сергія Перегончука на посаді директора Подільського центру онкології звільнились також завідувач урологічного відділення та завідувач мамологічного відділення.