22 лютого 2026 року центр Львова здригнувся від потужних вибухів. Теракт поблизу торгового центру «Магнус» став не лише трагедією, яка забрала життя молодої правоохоронниці та покалічила понад два десятки людей. Ця подія — нове моторошне свідчення того, як росія змінює тактику диверсій в Україні, та болюче нагадування про те, що ворог обирає дати своїх злочинів не випадково.
Усе почалося близько 00:30 із, здавалося б, рутинного дзвінка на лінію 102. Невідомі повідомили про проникнення до одного з магазинів на вулиці Данилишина. Як з’ясувалося згодом, цей виклик був лише кривавою приманкою. Коли перший екіпаж патрульної поліції прибув на місце, пролунав перший вибух. Саморобний пристрій, імовірно, захований у сміттєвому баку, здетонував просто біля правоохоронців.
За кілька хвилин, коли на допомогу пораненим прибув другий екіпаж поліції та рятувальники, прогримів другий вибух. Експерти з безпеки наголошують: це класична терористична тактика «double-tap» (подвійний удар), яку російські війська часто використовують під час ракетних обстрілів. Її мета максимально цинічна — завдати найбільших втрат саме тим, хто першим прибуває на порятунок: медикам, поліцейським та надзвичайникам.
Ціною цієї жорстокої пастки стало життя 23-річної поліцейської Вікторії Шпильки. Дівчина родом із Волині, випускниця Львівського державного університету внутрішніх справ, яка лише нещодавно вийшла заміж. Вона до останнього подиху виконувала свій службовий обов’язок.
Окрім Вікторії, поранення отримали близько 25 осіб. Серед них — патрульні, нацгвардійці та випадкові перехожі. Станом на вечір 12 постраждалих перебували у лікарнях, двоє з них — у вкрай важкому стані. Вибухова хвиля пошкодила фасади навколишніх будівель, службові та цивільні автомобілі.
Серед тих, хто постраждав, але, на щастя, втратив лише майно, — відомий вінницький хореограф Павло Мацюк. Про пережитий шок митець розповів у соцмережах:
«Нас сьогодні зачепив теракт у Львові. Тільки на ранок задумався: “А як там авто?”. Дуже сподівалися, що воно залишилося неушкодженим, але не пощастило. Ювелірно, філігранно великий шмат чавуну пробив скло і двері, не зачепивши метал».
Наразі вінничанин чекає на вердикт місцевих автомеханіків, сподіваючись оперативно полагодити автівку, аби безпечно повернутися додому.
Цього разу правоохоронці спрацювали швидко. Завдяки камерам відеоспостереження, які зафіксували момент закладання вибухівки, вже за кілька годин на Львівщині, неподалік Старого Самбора, затримали підозрювану.
Нею виявилася 33-річна громадянка України Ірина Саветіна, мешканка Костополя на Рівненщині. Їй уже повідомлено про підозру у вчиненні теракту з тяжкими наслідками. Слідство, до якого залучено СБУ, з’ясовує ключове: чи мала затримана спільників на місці. Проте щодо замовників сумнівів майже немає.
Президент Володимир Зеленський та очільник МВС Ігор Клименко прямо вказали на російський слід. За оперативними даними, виконавців для подібних диверсій вербують через анонімні Telegram-канали, обіцяючи «швидкі гроші» за дестабілізацію в тилу. Британська Financial Times зазначила: напад у Львові — частина масштабної диверсійної кампанії рф.
Вибухи у Львові стали лише фізичною частиною теракту. Майже миттєво розпочався «другий етап» — в інформаційному просторі. Журналісти та фахівці з кібербезпеки зафіксували масовану атаку російських ботоферм.
Як зазначають українські медійники, метою цієї інформаційно-психологічної операції (ІПСО) було посіяти паніку та тотальну недовіру. Ворог штучно просував два основні наративи: дискредитацію держави, поширюючи тези про те, що влада «не здатна захистити громадян», та вкидання фейків, поширюючи чутки про «розбірки місцевих бізнес-еліт» або «справу рук радикалів», аби відвести підозру від російських спецслужб.
На жаль, деякі українці «повелися» на такі вкиди. Брак критичного мислення знову призводить до того, що вони самі починають поширювати тези, написані в Кремлі.
А дата 22 лютого несе ще один глибокий і болючий символізм. Рівно 11 років тому в цей самий день у Харкові стався інший теракт проти мирних громадян. Почерк був той самий, а мета незмінна — зламати моральний дух українців і знищити їх.
22 лютого 2015 року, у річницю Революції Гідності, харків’яни вийшли на мирну ходу, несучи прапори. Коли колона проходила біля Палацу спорту, пролунав вибух, спрямований у самісіньке серце натовпу. Того дня загинули Даня Дідік, 15 років, Микола Мельничук, 18 років, Вадим Рибальченко, 37 років, та Ігор Толмачов, 52 роки.
Багато хто переконаний, що злочин у Харкові був кривавою помстою за події 22 лютого 2014 року, коли містяни зірвали з’їзд сепаратистів і зберегли Харків українським.
Організаторів та виконавців того теракту — трьох чоловіків із Харківщини: Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова — у грудні 2019 року суд у Харкові визнав винними та засудив до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Водночас суд змінив запобіжний захід і відпустив їх із-під варти, включивши до списків на обмін утримуваними особами під час переговорів між Україною та росією.
