На Вінниччині знову намагаються продати спиртзавод, який існує ще з часів царя Олександра II

Стартова ціна цілого промислового комплексу здається смішною — трохи більше ніж 1,1 мільйона гривень, що дорівнює вартості вживаного автомобіля. Проте за цією цифрою ховаються багатомільйонні борги та понад півтора століття бурхливої історії.

Фонд державного майна України знову виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс державного підприємства «Чечельницький спиртовий завод», що на Вінниччині. Електронний аукціон заплановано на 27 березня 2026 року, а взяти участь у торгах зможуть усі охочі інвестори, які зареєструються до 26 березня включно.

Завод уже не вперше шукає нового власника. Ще в лютому 2024 року його намагалися продати за 2,7 мільйона гривень, але тоді покупців не знайшлося. Тепер стартову ціну знижено до 1,148 мільйона гривень. Чому ж величезне підприємство віддають майже за безцінь?

Держава продає не діючий бізнес, а швидше «проблемний актив». Майбутній інвестор за стартову суму в 1,1 мільйона гривень купує своєрідний квиток на вирішення проблем підприємства. За умовами приватизації новий власник автоматично бере на себе всі боргові зобов’язання заводу, а це, за попередніми оцінками, близько 24–25 мільйонів гривень.

Протягом шести місяців після купівлі покупець зобов’язаний повністю погасити борги із заробітної плати та перед державним бюджетом. Крім того, він не має права звільняти працівників за власною ініціативою (щоправда, за останні роки штат заводу скоротився фактично до однієї людини).

Історія Чечельницького спиртзаводу вражає. Винокурню тут збудували ще у 1860 році, за часів правління російського царя Олександра II. Підприємство пережило багато потрясінь: у 1906 році тут страйкували робітники, вимагаючи кращих умов праці; у 1915-му, під час Першої світової війни, через «сухий закон» завод закрили; його відновлювали у 1920-х, а у 1930-х продуктивність збільшили аж у 40 разів; підприємство було зруйноване відступаючими німецькими військами у Другу світову війну, але знову постало з попелу, ставши у 1960-х роках одним із найпередовіших у Вінницькій області.

У перші роки незалежності України завод вважався настільки стратегічно важливим, що у 1995 році Верховна Рада навіть заборонила його приватизацію. Він увійшов до структури державного «Укрспирту».

Проте час та неефективне управління зробили свою справу. Фактично спиртзавод зупинив виробництво ще у 2009 році. Відтоді він не випускав жодної краплі спирту, роками перебував у стані банкрутства (яке юридично завершилося лише у 2022 році) і з 2020-го не приносив жодного доходу.

До майнового комплексу заводу входять 45 об’єктів нерухомості загальною площею майже 10,9 тисячі квадратних метрів. Більшість із них — цегляні цехи та склади у селищі Чечельник (вул. Паркова, 17). Ще три об’єкти розташовані у місті Кодима в сусідній Одещині. Також у «спадок» передадуть 17 старих транспортних засобів та інше рухоме майно.

Але є кілька важливих нюансів: земля не продається — земельні ділянки (а це понад 22 гектари) не входять до об’єкта приватизації, і новий власник муситиме самостійно оформлювати право користування ними; проблеми з документами — на деякі ділянки під будівлями в Чечельнику та Кодимі взагалі відсутні документи на право постійного користування; арешт майна — у державних реєстрах на нерухомість заводу накладено арешт через зведене виконавче провадження.

Експерти зазначають, що подібні об’єкти можуть зацікавити інвесторів не для виробництва спирту (адже обладнання давно застаріло), а як готові промислові майданчики (так звані brownfield-проєкти). Наявність приміщень, підведених комунікацій та зручної логістики дозволяє переобладнати територію під склади, аграрні підприємства чи інші види виробництва.

Чи знайдеться сміливець, який вдихне нове життя в історичні стіни та візьме на себе мільйонні борги, стане відомо вже 27 березня. А поки що потенційні інвестори можуть особисто оглянути «привид» колись потужного заводу в Чечельнику в робочі дні з 08:00 до 17:00.