Вінницька єпархія Української православної церкви московського патріархату спростовує причетність свого клірика протоієрея Володимира Пучкова до шпигунської мережі в Ізраїлі російської православної церкви. Однак факти свідчать про інше. Пучков не лише активно діє в Єрусалимі від імені РПЦ, а й фігурує на публічних заходах із одіозними постатями, пов’язаними з російськими спецслужбами. Ця ситуація вкотре ставить під сумнів заявлену «незалежність» УПЦ (МП) від Москви.
Спростування єпархії
8 квітня 2025 року прес-служба Вінницької єпархії Української православної церкви московського патріархату оприлюднила спростування інформації щодо свого клірика, протоієрея Володимира Пучкова. Речники єпархії наголосили, що повідомлення про нібито приєднання протоієрея до російської православної церкви (РПЦ) за кордоном є «фейковими» та «неправдивими», єпархія наполягає на відсутності будь-яких зв’язків священика зі структурами РПЦ. Однак факти, доступні у відкритих джерелах, ставлять під серйозний сумнів ці твердження.
У своєму зверненні прес-служба Вінницької єпархії категорично заявляє: «Інформація про те, що нібито протоієрей Володимир Пучков виїхав за кордон і приєднався до РПЦ, не відповідає дійсності та є маніпулятивною і відверто неправдивою!»
Водночас єпархія зазначає, що Пучков справді виїхав з України, але ще до початку повномасштабного військового вторгнення росії, керуючись «особистими (сімейними) причинами». Наголошується, що він продовжує своє пастирське служіння за кордоном, зокрема, «здійснює духовний супровід паломників із України на Святій Землі».
Ключовим пунктом спростування є твердження, що священик «не має жодного відношення та стосунків до РПЦ, руської духовної місії в Єрусалимі чи будь-яких інших структур, пов’язаних із російською федерацією». Також повідомляється, що Пучков не обіймає жодних посад в єпархіальному управлінні (не є ані головою паломницького відділу, ані речником), проте формально «залишається кліриком Вінницької єпархії».
Завершується заява закликом до ЗМІ «бути відповідальними у поширенні інформації», особливо в умовах війни.
Факти, які спростовують церковну версію
Попри категоричність заяв церковної пресслужби, проста перевірка інформації свідчить про протилежне. Наприклад, на офіційному сайті самої російської православної церкви (!) розміщено звіт про подячний молебень, що відбувся минулого року в Троїцькому соборі в Єрусалимі під час традиційного російського травневого «побєдобєсія».
На оприлюднених фото та у звіті з заходу руської православної церкви в Єрусалимі чітко ідентифікується протоієрей Володимир Пучков, клірик Вінницької єпархії Української православної церкви московського патріархату. А з ним у компанії — добре відомі російські церковні мракобіси на чолі з одіозним архімандритом Вассіаном (Миколою Зміївим). Саме Вассіан став фігурантом гучного міжнародного скандалу у 2023 році, коли, перебуваючи на посаді настоятеля подвір’я РПЦ у Софії, він був депортований з Болгарії строком на 5 років та отримав заборону на в’їзд до Північної Македонії через підозри у шпигунській діяльності на користь росії. Після цих подій його «перепризначили» до Єрусалима, де він продовжив церковну кар’єру у складі руської духовної місії РПЦ.
Участь протоієрея Пучкова в офіційному публічному заході РПЦ, причому у безпосередній близькості до особи з репутацією російського розвідника в рясі, категорично спростовує заяву Вінницької єпархії про нібито «відсутність будь-яких зав’язків» з російськими церковними структурами.
Церковний «туризм»
Спростування Вінницької єпархії радше виглядає як спроба замаскувати незручні факти щодо співпраці її клірика з релігійними структурами держави-агресора. Це вкотре ставить під сумнів щирість заяв Української православної церкви московського патріархату про свою начебто незалежність і дистанціювання від Москви — особливо з огляду на повномасштабну війну, яку росія веде проти України.
Публічна реакція єпархії з’явилася одразу після того, як у ЗМІ з’явилася публікація про «вінницького священника-туроператора» Володимира Пучкова — і про те, як той фактично став агентом «русского мира» в Ізраїлі.
Як стверджується у публікації, до останнього часу Пучков був помітною фігурою в церковному житті Вінниччини. Уродженець Керчі, саме у Вінниці він здобув сан протоієрея, служив у Хрестовоздвиженському храмі Української православної церкви московського патріархату і виконував обов’язки прес-секретаря митрополита Вінницького і Барського Варсонофія (Василя Столяра). Паралельно активно дописував у проросійські «православні» медіа, в яких жорстко критикував Православну церкву України, називаючи її «безблагодатною церквою абсурду». Окрім того, Пучков викладав курс «Основи християнського богослов’я» в Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса, що функціонує у Вінниці.
Також зазначається, що офіційно він і досі вважається керівником паломницького відділу Вінницької єпархії. Однак у 2023 році, вже під час повномасштабної війни, священник залишив Україну, за доволі суперечливих обставин оформив другу групу інвалідності — не у Вінниці — після чого виїхав за кордон і оселився в Єрусалимі.
За кордоном Пучков позиціонує себе керівником паломницької служби «Фавор» при Вінницькій єпархії. З «благословення» митрополита Варсонофія він продовжує організовувати паломницькі тури для вірян Української православної церкви московського патріархату до Греції, Сербії, Італії, Грузії, Єгипту. Остання така поїздка — до святинь Синайського півострова та долини Нілу — відбулася в січні 2025 року. Організація турів нагадує модель сімейного туристичного бізнесу: маршрути прокладено християнськими святинями, а ночівлю забезпечують монастирі — бюджетно і зручно.
Та поряд із паломництвом священник розгорнув ще одну, не менш активну діяльність. Згідно з відкритими джерелами, з 2024 року Володимир Пучков фігурує як штатний співробітник «русской духовной миссии в Иерусалиме и Святой земле» — офіційної структури російської православної церкви. Зокрема, у лютому 2024 року він відправив літію на могилі російського генерального консула Василя Кожевнікова на Сіонському цвинтарі — саме як представник РПЦ.
Показово, що якщо в Україні священнослужителі Української православної церкви московського патріархату публічно дистанціюються від московського патріархату, то за межами країни їх відкрито ототожнюють із російською православною церквою. Ще один промовистий штрих: у Вінниці Пучков звертався до пастви українською мовою, тоді як із Єрусалиму веде свої соцмережі виключно російською.
Уся ця інформація про подвійну роль Пучкова й стала причиною реакції Вінницької єпархії. Проте замість переконливих пояснень прозвучало лише формальне заперечення очевидного — що лише посилило підозри щодо глибинного зв’язку Української православної церкви московського патріархату із центром у Москві, попри офіційні заяви про нібито розрив із РПЦ.
