У березні 2026 року головне транспортне підприємство Вінниці очолив Микола Форманюк. Подія, яку зазвичай супроводжують пафосними промовами про «розвиток та інновації», цього разу пройшла в режимі спецоперації — тихо, без зайвих очей і офіційних пресрелізів. Чому мерія вирішила «не світити» призначення старого-нового керманича і який шлейф скандалів тягнеться за підпорядкованим Вінницькій міськраді комунальним підприємством «Вінницька транспортна компанія»?
Згідно з даними аналітичної платформи YouControl, з 11 березня 2026 року Олександр Нечаєв припинив виконувати обов’язки керівника транспортної компанії. Його каденція запам’яталася вінничанам не лише «космічною» зарплатою — понад 100 тисяч гривень на місяць, а й транспортним колапсом під час морозів та ожеледиці взимку 2026 року. Тоді, коли люди змушені були мерзнути на зупинках у марному очікуванні трамваїв, Нечаєв «відкуповувався» лише доганами від міського голови.
Але, схоже, догана за незадовільну роботу транспорту взимку — це лише верхівка айсберга. «Лід» під ногами екскерівника почав танути після того, як на підприємство завітали детективи СБУ та Національної поліції з обшуками. Справа про розкрадання газу на 6,3 мільйона гривень, «ліві» врізки в газопровід та схеми з фірмою «Даск Ойл» — це вже кримінал, який може обернутися серйозними наслідками.
Чи пов’язана відставка Олександра Нечаєва з кримінальною справою — наразі достеменно невідомо. Проте кулуарність процесу насторожує: у публічному доступі немає ані розпорядження про звільнення, ані документів про призначення нового очільника транспортної компанії. Попри регулярні декларації мерії про безпрецедентну прозорість влади Вінниці, ці документи досі не оприлюднені.
Таким чином, відставка керівника транспортного підприємства відбулася на тлі як управлінських провалів, так і потенційного кримінального розслідування — що лише підсилює суспільний резонанс довкола цієї історії.
Замість Нечаєва в крісло в.о. генерального директора сів Микола Форманюк. На сайті міськради лише коротко зазначено, що він «з 2026 року по теперішній час призначений в.о. генерального директора комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія».
Як повідомляли «Ми Вінничани», у жовтні 2024 року у Вінниці відбулася заміна одразу двох із шести заступників міського голови Сергія Моргунова. Миколу Форманюка та Сергія Матусяка «за угодою сторін» звільнили з посад, призначивши на їхні місця Владислава Скальського та Романа Фурмана.
Офіційних причин відставки Форманюка та Матусяка у Вінницькій мерії не назвали. Що, як водиться, одразу було компенсовано неофіційними версіями. За однією з них, на тлі гучного скандалу з фейковими інвалідностями, які українські можновладці масово оформлюють за корупційними схемами, «старожилів» мерії вирішили прибрати подалі від очей. Адже обидва ексзаступники Моргунова отримували пенсії, хоча ще не досягли пенсійного віку.
Після відставки Форманюк став радником Моргунова і був працевлаштований на посаду начальника відділу капітального будівництва тієї ж Вінницької транспортної компанії, а у 2025 році став директором з відновлення та реалізації інфраструктурних проєктів цього ж комунального підприємства.
Свого часу Форманюк навіть очолював КП «Вінницька транспортна компанія» — з липня по листопад 2016 року, поки не був призначений заступником мера Вінниці — він курував питання житлово-комунального господарства, благоустрою, транспорту та зв’язку, а також заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Цінність Форманюка полягає в тому, що він — професійний пристосуванець. Свого часу він мав відношення до політтехнологічного проєкту «Виборчий блок Людмили Супрун — Український регіональний актив», був фундатором міської організації партії Віктора Балоги «Єдиний Центр» та членом бюро обласної організації Партії регіонів. Працював помічником екснардепів, які також змінювали партійну приналежність: Лесі Оробець («Батьківщина», «Єдиний Центр», «Фронт Змін») та Сергія Татусяка, колишнього заступника голови Вінницької ОДА та голови облради («НДП», «За Єдину Україну», Партія регіонів).
Тому й не дивно, що врешті-решт Форманюк опинився у команді ексмера Вінниці та експрем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Тобто серед тих, хто заради збереження влади на кожних виборах «охмуряє» електорат новими політпроєктами, починаючи партією «Совість України», закінчуючи «Українською стратегією Гройсмана». Наразі Форманюк є депутатом «стратегів» у Вінницькій обласній раді.
В той же час
На початку березня 2026 року «Ми Вінничани» повідомляли, що працівники комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» звернулися до мера Вінниці Сергія Моргунова з проханням терміново врятувати підприємство. Транспортники зазначали, що чинні тарифи на проїзд абсолютно не відповідають фактичній собівартості перевезень. Щоб підприємство могло вижити, пропонвалось встановити нові, «економічно обґрунтовані» тарифи: для трамваїв і тролейбусів — 17 гривень (як компромісний варіант — 15 гривень), а для муніципальних автобусів — 20 гривень (як компромісний варіант — 18 гривень).
Нещодавно «Ми Вінничани» також публікували лист колишнього працівника комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія», у якому ще гостріше порушувалися проблеми, про які йдеться у колективному зверненні транспортників. Зокрема автор стверджував, що підприємство стрімко втрачає кадри через низький рівень зарплат, відсутність бронювання від мобілізації, а також так зване «фінансове рабство» — нав’язування водіям боргу за навчання, який може сягати десятків тисяч гривень.
Також «Ми Вінничани» повідомляли, що міський голова Сергій Моргунов оголосив догану тимчасово виконуючому обов’язки генерального директора Вінницької транспортної компанії Олександру Нечаєву через те, що він не забезпечив належної організації роботи громадського транспорту під час погіршення погодних умов. Під час снігопадів, ожеледиці та морозів випуск трамваїв на лінії систематично зменшувався без належного обґрунтування. У результаті пасажири змушені були довго чекати на зупинках, інтервали руху збільшилися, а вагони переповнювалися, що спричинило значну соціальну напругу.
При цьому посада керівника головного транспортного підприємства міста оплачується доволі високо: згідно з декларацією за 2024 рік, Олександр Нечаєв отримував у середньому понад 117 тисяч гривень на місяць. Не виключено, що протягом 2025–2026 років ця сума зросла.
Крім того, «Ми Вінничани» повідомляли, що на початку 2026 року навколо підприємства спалахнув гучний скандал. Одразу після презентації нових газових автобусів правоохоронці провели обшуки на території компанії в межах кримінального провадження щодо можливого розкрадання природного газу на суму 6,3 мільйона гривень. За версією слідства, посадові особи могли діяти у змові з компанією ТОВ «Даск Ойл», яка вигравала тендери з аномально низькими цінами на паливо. Під час розслідування правоохоронці виявили несанкціоновану врізку в газопровід і схему заправки транспорту повз лічильники.
Це не перша кримінальна справа в історії підприємства. Попередника Нечаєва — Михайла Луценка — нині судять за службову недбалість. За даними слідства, вона призвела до збитків у 14 мільйонів гривень через схему з так званими «паперовими» охоронцями підприємства, які існували лише у звітності, але регулярно отримували зарплату.
