Кримінальна сага нардепа від «Слуги народу» Анатолія Гунька отримала гучне продовження. Політичний пристосуванець, якому суд ще рік тому призначив 7 років ув’язнення за хабарництво, став фігурантом нової кримінальної справи. Цього разу СБУ та НАБУ інкримінують йому організацію схеми розкрадання майна Національної академії аграрних наук (НААН) на понад 30 мільйонів гривень.
Найбільше питання, яке турбує суспільство: чому засуджений депутат досі не в камері, а продовжує перебувати на волі?
За словами речників СБУ та НАБУ, які у своїх пресрелізах прямо не назвали Гунька, проте не залишили сумнівів, що йдеться саме про нього, нардеп організував злочинну групу для привласнення державного врожаю. Схема діяла протягом 2021–2023 років. Гунько використовував земельні ділянки, що перебувають у віданні НААН. На цих полях офіційно вирощували агропродукцію, проте у звітність потрапляла лише невелика частина врожаю.
Левова частка зерна — понад 2,5 тисячі тонн — приховувалася від обліку шляхом фальсифікації документів. У подальшому цю «тіньову» продукцію легалізували та продавали через мережу підконтрольних компаній, а отримані прибутки осідали в кишенях учасників схеми.
Слідство встановило, що депутат діяв не сам. До реалізації оборудки він залучив депутата Київської обласної ради, двох керівників державних підприємств структури НААН та довірену особу для координації фінансів. Наразі всім п’ятьом учасникам угруповання оголошено підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення майна в особливо великих розмірах організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Ситуація з Анатолієм Гуньком виглядає сюрреалістично: людина з чинним депутатським мандатом та вироком суду отримує нову підозру, перебуваючи на волі.
Нагадаємо, у березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Гунька винним в отриманні 85 000 доларів США хабаря за махінації із землею тієї ж самої Національної академії аграрних наук України. Вирок був суворим — 7 років позбавлення волі з конфіскацією.
Але через особливості українського кримінально-процесуального кодексу Гунько досі перебуває на свободі. По-перше, апеляція затягує час: вирок суду першої інстанції не набирає законної сили, доки не спливе термін на апеляційне оскарження або доки справу не розгляне Апеляційна палата ВАКС. Захист Гунька скористався цим правом і подав скаргу, тож поки триває розгляд апеляції, який може тривати місяці чи навіть роки, вирок вважається таким, що не набрав чинності.
По-друге, працює застава: ще на етапі слідства за Гунька було внесено 10 мільйонів гривень, що дозволило йому вийти з СІЗО. Поки апеляція не завершена, запобіжний захід у вигляді застави діє, даючи можливість фігуранту перебувати на свободі, хоч і з певними обмеженнями, як-от здача паспортів чи носіння електронного браслета.
Особливого цинізму ситуації надає той факт, що Анатолій Гунько очолював Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради саме з питань розслідування корупції в НААН. Тобто особа, уповноважена державою викривати земельні махінації в Академії, за даними правоохоронців, побудувала на них власний бізнес.
Політичний шлях Гунька — особлива історія виживання за будь-якої влади. У 2015 році він розпочав кар’єру в політиці з нині забороненою партією «Наш край», у 2019-му безуспішно балотувався від «Батьківщини». Успіх прийшов у 2020 році на довиборах у 208-му окрузі, де він, представляючи «Слугу народу», переміг Олега Ляшка.
Не менш показовою є справа 2016 року щодо знищення Радіопередавального центру в Броварах заради землі. Тоді Гуньку вдалося не лише уникнути покарання через закриття справи, а й відсудити у держави компенсацію за «незаконне переслідування».
Чи вдасться йому уникнути відповідальності цього разу, зважаючи на вже наявний вирок і нову підозру?
