1 січня 2024 року почався новий етап запровадження закону «Про ринок землі» – ринок відкривається для юридичних осіб. Тепер набути право власності на землю можна в розмірі до 10 тис. га.
Суспільно-політична дискусія щодо цього питання активно пожвавлюється. Адже законодавство про обіг сільськогосподарських земель ухвалювалося в далекому 2020 році, а перший етап ринку був запущений у довоєнний 2021 рік. Нині ситуація кардинально змінилася.
Українці воюють за власну землю, проливають піт та кров. Але кому належить земля в Україні, давайте розбиратися.
В Україні понад 60 млн. га землі. Із них 42,7 млн. га – понад 70% – це земля сільськогосподарського призначення. При цьому йдеться про дуже родючі ґрунти. Близько 40% сільськогосподарської землі в Україні — це чорноземи. У ринок потрапили землі в розмірі понад 41 млн. га. Із них більше 31 млн. га — це земля у приватній власності, з якої майже 28 млн. га — приватні паї. У державній та комунальній власності — понад 10 млн. га.
Незважаючи на те що більше 20 років держава намагається провести повний облік усієї землі, цей процес штучно стримується. Кому це було вигідно?
Це можна назвати земельною аферою, яка почалася ще 23 роки тому. 25 жовтня 2001 року Верховною Радою України був ухвалений Земельний кодекс України — основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України. Відповідно до статті 121 Земельного кодексу, по досягненню 18 років кожен громадянин України може безкоштовно приватизувати п’ять ділянок землі під різні цілі: будівництво будинку, гараж, садівництво, особисте сільське господарство і для будівництва дачного будинку. В цілому, українцю можна розраховувати на безкоштовну приватизацію 2,28 га. Але за ці 23 роки мало хто з українців зміг скористатися своїм законним правом. В більшості випадків при зверненні до відповідних представників влади, громадяни отримували відповідь — вільної землі немає. Якщо логічно подумати і порахувати, поділивши усю кількість доступної землі в державі на число наявних громадян України, ми елементарно дізнаємося, що фізично землі на всіх не вистачить. Якщо велика приватизація 1990-их років хоч імітувала можливість кожному отримати частку національних підприємств, з землею вирішили так не ризикувати. Всі 23 роки люди близькі до влади за допомогою різних «схем» заволодівали землею, максимально обмежуючи до неї доступ простих громадян.
Так, у 2020 році у Вінниці журналісти спіймали на гарячому нотаріальну контору, яка розповсюджувала оголошення про покупку права у громадян на землю, а потім у своєму приміщення офіційно оформлювала на третіх осіб довіреності щодо розпоряджання цим правом. Розмір винагороди був занадто скромним, аж 500 гривень за передачу свого права іншій особі на 2 гектара землі. Навіть по найменшій ціні ринку, реальна сума 2 гектарів могла коштувати у 2020 році в 100 разів більше. В цю схему залучали переважно молодих людей та малозабезпечених осіб, які не розуміли суті пропозиції і раділи дармовим 500 гривням. Такі дії нотаріуса можна було б характеризувати як шахрайство, та він був впевнений у безкарності завдяки потужному «даху». Цей факт правоохоронні органи чомусь не зацікавив. Далі учасники схеми, маючи довіреність від ошуканої особи, йшли і оформлювали на себе гектари землі, якої начебто давно немає вільної для простих громадян. Це всього один зафіксований журналістами факт. Шахрайські схеми такого типу діють всі 23 роки на всій території України, які сконцентрували великі масиви землі в одних руках. Можливо ці особи найбільше зацікавлені були у ринку землі, щоб продати її дорого?
Найбільшими землевласниками у Вінницькій області вважаються перші особи з владного олімпу міста та області. За останні 20 років вони сконцентрували у своїй власності десятки тисяч гектарів через підставні юридичні особи. Кількість землі в одних руках чиновника обмежується лише його впливом на територію. Тому таких феодалів-землевласників можна легко відстежити по його займаній посаді в кожному, селі, районі, місті.
Що стосується самої ціни на землю, то вона теж мізерна. Офіційно ціна землі коливається в межах від 1 до 2 тисяч доларів США за гектар. Найдешевша земля в Естонії — 3174 євро за га, найдорожча в Іспанських Канарах – 133863 євро за га. За оцінками експертів по ряду критеріїв, реальна потенційна ціна 1 гектара землі в Україні може досягти 10–20 тисяч євро.
У 2020 році громадська організація «Ліга Справедливості України» подала офіційний запит до Вінницької міської ради, стосовно отримання списків тих, хто одержав землю і списків тих, хто у черзі на отримання. Відповідь громадська організація так і не отримала, навіть після виграного суду. Вінницька міська рада та міський голова Вінниці пішли на злочин, але під страхом смерті ці дані не розсекретили. Приховувати їм є що, а саме — розграбовування усієї комунальної землі за останні 23 роки. Нажаль на цей злочин правоохоронні органи також не реагують, як і на сам факт невиконання рішення суду, що є теж злочином.
Окремо варто сказати за учасників бойових дій, ветеранів війни з 2014 року, а також ветеранів війни після повномасштабного вторгнення 2022 року. Держава їм теж обіцяє по 2 гектари, яких давно немає. Неодноразово ветеранів використовували у своїх схемах ті ж ненажерливі чиновники, які спокушаючи копійками ветеранів, отримували за них землю. Що тепер скаже держава стосовно землі черговим ветеранам війни, яких вже більше 1 мільйона?
Ми воюємо за свою державу, але чи за свою землю?
~~~~~~~~ ~~~~~~~~
Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:
