Верховна Рада дедалі більше перетворюється на місце, де концентрація колаборантів, зрадників України і корупціонерів перевищує чисельність аналогічних покидьків у будь-якому іншому середовищу. Значна частина нардепів-кримінальників втекла за кордон, рятуючись від відповідальності. А для тих, хто залишився, здається, створюють усі умови, щоб вони могли, не відриваючись від тюремної «шконки», приймати закони, за якими українцям доведеться жити.
Прецедент «Колі-котлети»
8 січня 2025 року скандальний нардеп від «Слуги народ» Микола Тищенко, який повинен перебувати під арештом, раптово з’явився на пленарному засіданні Верховної Ради. Виявилося, що строк його домашнього арешту закінчився 23 грудня 2024 року. Прокурори «забули» своєчасно внести клопотання про продовження арешту, а суд, який мав переобрати запобіжний захід 6 січня 2025 року, переніс розгляд справи на 10 січня, залишивши ситуацію у правовій невизначеності.
Інцидент, який став підставою для кримінального переслідування Тіщенка, трапився 20 червня 2024 року у Дніпрі. Тоді «тітушки» Тіщенка у військовій формі та балаклавах напала на екс-бійця спецпідрозділу Kraken Дмитра «Сина» Павлова. Слідство встановило, що напад був спланований і супроводжувався застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів.
25 червня ДБР висунуло підозру Миколі Тищенку за статтею про незаконне позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). 17 грудня ДБР повідомило про завершення розслідування та передачу справи до суду.
23 грудня 2024 року, у останній день домашнього арешту, Тищенко не з’явився на судове засідання, пославшись на госпіталізацію через ішемічну хворобу серця. Після цього він брав участь у судових засіданнях виключно онлайн. Проте 10 січня 2025 року він проігнорував як фізичну присутність у суді, так і підключення по відеозв’язку. Його адвокат пояснив це зайнятістю депутата у засіданні Верховної Ради.
В той же час 10 січня у суді на Тищенка чекали потерпілий Дмитро Мазоха та співобвинувачений у справі екс-поліцейський Богдан Писаренко. Відсутність Тищенка викликала обурення Мазохи, який назвав поведінку депутата зневагою до правосуддя та своїх обов’язків як представника народу.
«Мені вже смішно дивитися на це. Він з’являється у Верховній Раді, а за два тижні до цього його на візку вивозили. Прикро, що ми займаємо час і виносимо це у медіа», — зазначив потерпілий.
Прецедент Нестора не літописця
Шевченківський районний суд зобов’язав надати народному депутату від забороненої партії «Опозиційна платформа – за життя» Нестору Шуфричу право здійснювати депутатські повноваження навіть під час перебування у слідчому ізоляторі. Шуфрич, якого підозрюють у державній зраді, подав клопотання про дозвіл виконувати свої депутатські обов’язки. Суд відмовив йому в праві фізично брати участь у засіданнях Верховної Ради, однак дозволив виконувати депутатські повноваження в межах перебування в СІЗО. Водночас ухвалу було направлено до Верховної Ради для консультацій.
Регламент Верховної Ради зобов’язує народних депутатів голосувати виключно у сесійній залі, тому незрозуміло, як Шуфрич, знаходячись в СІЗО, виконуватим депутатські повноваження.
Нестора Шуфрича звинувачують у державній зраді через фінансування незаконного воєнізованого формування на окупованій території Криму. За даними Офісу генпрокурора, у 2016 році Шуфрич організував укладення договору з формуванням «ФГУП Охрана» росгвардії для охорони майна на тимчасово окупованому півострові. У межах цього договору росгвардії рф було перераховано понад 648,7 тис. рублів, попри те, що це формування є частиною окупаційної влади та бере участь у війні проти України. 3 вересня прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо Шуфрича та його помічника. Наразі обидва перебувають під вартою.
Нестор Шуфрич – народний депутат від забороненої у 2022 році партії «Опозиційна платформа – за життя» та екс-голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, є багаторічним соратником кума путіна Віктора Медведчука. Протягом своєї кар’єри Шуфрич неодноразово потрапляв у скандали: висловлював проросійські позиції, підтримував проросійські партії, зокрема «СДПУ(о)» та Партію регіонів. У 2013 році підписав звернення до польського Сейму з вимогою визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу, що викликало широкий резонанс.
Шуфрич також неодноразово ставав фігурантом кримінальних проваджень. У 2017 році його звинувачували у несплаті податків на суму 40 млн. грн., а у 2019-му – в участі у незаконному полюванні на червонокнижних тварин в Африці. У 2014 році він назвав війну на сході України «війною між українцями», а на початку повномасштабного вторгнення росії його затримали на блокпосту у Києві, де він намагався зробити фото.