25 червня 2025 року Україна та Рада Європи підписали довгоочікувану угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії з боку російської федерації. Цю подію дехто вже охрестив юридичним та політичним проривом, покликаним забезпечити міжнародне правосуддя. Проте, як з’ясувалося, притягнення до відповідальності головних військових злочинців сучасності – диктатора росії путіна, прем’єра росії Мішустіна і глави МЗС росії Лаврова – поки що унеможливлюється: трибунал не розглядатиме їхні справи заочно, поки вони залишаються при владі.
Підписання
У Страсбурзі відбулася урочиста церемонія підписання угоди між Україною та Радою Європи. Про це стало відомо з трансляції засідання Ради Європи у Страсбурзі. За словами генсека Ради Європи Алена Берсе, трибунал стане «механізмом відповідальності для тих, хто порушив міжнародне право, застосовуючи силу проти іншої держави». Підтримку трибуналу висловили понад 38 країн, а також Європейський Союз.
Цей трибунал, що базуватиметься у Гаазі, має стати незалежним судовим органом для розслідування злочину агресії росії проти України. Однак, згідно з інформацією телеканалу Euronews, проєкт підписаної угоди із самого початку передбачав, що судове переслідування керівництва рф – зокрема путіна, Лаврова і Мішустіна – можливе лише за умови їхньої фізичної присутності в залі суду. Іншими словами, допоки вони обіймають державні посади, їхня відповідальність – заморожена.
Чому не буде заочного суду?
Відсутність заочного провадження пояснюється політичними компромісами між державами-учасницями. За даними Euronews, рішення про неможливість заочного суду стало «вирішеною справою» ще в березні після переговорів у Страсбурзі. Заочне провадження можливе лише у разі, якщо путін та інші покинуть посади.
Попри це, трибунал дозволить прокурору сформувати обвинувачення, яке буде публічно озвучене, після чого справа фактично «заморозиться» до моменту втрати імунітету головними воєнними злочинцями. Водночас розслідування щодо інших високопосадовців – як-от Сергія Шойгу, Дмитра Медведєва, Валерія Герасимова, Сергія Наришкіна, Олександра Бортнікова, Віктора Золотова – може просуватися і завершитися вироками, оскільки імунітети не поширюються на них у межах цього суду.
Що говорить Київ?
Президент України Володимир Зеленський назвав створення трибуналу історичним кроком. «Ми розпочали справу, яка відкриває юридичні можливості притягнення до відповідальності найвищого російського керівництва. Правосуддя має діяти, щоби злочинці не мали притулку», – заявив він. Зеленський також закликав країни Європи залишатися лідерами у боротьбі за міжнародне правосуддя.
Нагадаємо, ще у 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна за депортацію українських дітей. А новий трибунал зосередиться виключно на злочині агресії – нападі на незалежну державу, що порушує Статут ООН і основи міжнародного порядку.
Хто ще під загрозою судового переслідування?
Окрім російських посадовців, до поля зору трибуналу можуть потрапити й інші союзники кремля. Зокрема, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко і лідер КНДР Кім Чен Ин фігурують серед тих, кого можуть розслідувати. Водночас іранська влада залишиться поза межами юрисдикції трибуналу, адже злочин агресії не охоплює лише постачання зброї.
Хоча створення Спеціального трибуналу є потужним сигналом політичної волі до відновлення справедливості, сам факт, що путін, Мішустін і Лавров уникатимуть заочного суду, вказує на складність балансу між юридичними амбіціями та політичною реальністю. Тим не менш, це – важливий крок до того дня, коли злочин агресії отримає своє юридичне визначення і покарання.
