Хто б міг подумати, що перший візит Ахметова у Вінницю відбудеться заради похорон Бориса Гройсмана?! Того самого, якого потайки називають сірим кардиналом Вінниччини. В останній шлях його проводжали рідні, екс-президент Порошенко, екс-прем’єр Яценюк, мільйонери, олігархи та інші впливові люди. Церемонію поховання охороняли СБУ та поліція. Важко навіть уявити, якої значимості це була персона, якщо останню шану йому віддали навіть ті, хто нечасто з’являється в Україні. Безперечно, Бориса Ісааковича є за що поважати. Починаючи з токаря на заводі, він став найвпливовішою людиною регіону. І свого сина любив найбільше у світі. Саме тому допоміг йому прямо з ринку «Юність» потрапити у міськраду, а потім і очолити її. Вже через десятиріччя своєї політичної кар’єри Володимир Гройсман став прем’єр-міністром і засвітився на дні народженні Савіка Шустера, улюбленого телеведучого олігарха №1 в Україні Ріната Ахметова. Тоді вони розкішно святкували у Вільнюсі та ділились фото у соціальних мережах. Та весь цей час його батько, великий Борис Ісаакович, залишався в тіні. ЗМІ обговорювали, що Ахметов розглядає Гройсмана, як «свого» кандидата у президенти України. Навіть перед повномасштабною війною Володимир Гройсман, вже не будучи першим обличчям країни, виступав ледь не головним спікером на телеканалах Ахметова. І часто, дуже часто повторював: «Я вам покажу як країною треба керувати!». Та от, прийшла велика війна. Щодня віддані сини та доньки української нації гинуть на фронті в ім’я перемоги. Убиті горем матері, які втратили своїх дітей, звертаються до міськради, що перебуває під контролем фамільної партії Гройсмана, з вимогою гідно вшанувати пам’ять загиблих героїв! Вимагають, щоб чиновники достойно проводжали у останню путь загиблих від російської орди! Але, міськрада надсилає матерям тільки пластикові вінки. Особисто жоден чиновник на поховання не являється… Але тут помирає власною смертю Борис Ісаакович Гройсман. 6‑го січня помер у Ізраїлі, а 10‑го його ховали у Вінниці. Прощання відбувалось у Вінницькій філармонії. Від бідних до мільйонерів, від багатих до олігархів. З покійним Гройсманом прийшли прощатись усі. І, ясна річ, що міськрада туди несла оберемки живих квітів, а не пластикові вінки. Чому так поділились світи? Що насправді пов’язувало покійного Гройсмана і олігарха № 1 в Україні, якому приписують втрату Донбасу? — читайте далі.
Похорон всеукраїнського значення
6 січня 2025 року помер Борис Гройсман — батько ексмера Вінниці та колишнього прем’єрміністра України Володимира Гройсмана. Прощання з покійним відбулося 10 січня у Вінницькій обласній філармонії, після чого його поховали на П’ятничанському кладовищі — одному з головних некрополів міста, де дозволено похорон лише мешканців району «П’ятничани». Проте для Бориса Ісааковича зробили виняток, аби його спочинок був поруч із дружиною Жанною Ізраїлівною, незважаючи на те, що подружжя розлучилося ще за її життя.

За інформацією місцевих ЗМІ, Борис Гройсман помер під час лікування в Ізраїлі. Цей факт викликає мимовільні роздуми про високі оцінки медичної системи Вінниці, які нерідко озвучують міські посадовці. Очевидно, що ці слова більше адресовані тим, хто не має грошей, аби лікуватись за кордоном.
Про смерть Бориса Гройсмана першим повідомив депутат Вінницької міськради Роман Аксельрод, висловивши щирий жаль і назвавши покійного своїм другом. На щірий дружбі з померлим наголосив і Петро Порошенко — єдиний із українських топполітиків, хто публічно заявив про свою присутність на похороні.
Роман Аксельрод — багаторічний депутат Вінницької міськради від проросійських партій, а зараз — від забороненої «Опозиційної платформи — за життя». У той же час Петро Порошенко послідовно декларує беззаперечну проукраїнську позицію. Однак, попри кардинально протилежні погляди, які вони демонструють своїм виборцям у публічному просторі, це, здається, зовсім не заважає підтримувати дружні стосунки, а можливо, і не тільки дружити.
Крім Порошенка та вінницьких високопосадовців прощатись з Борисом Гройсманом прибули ще кілька відомих особистостей: блогер Дмитро Гордон, який називає себе журналістом, екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та олігарх Рінат Ахметов.
Приїзд Гордона і Ахметова виглядав цілком логічним. Рінат Ахметов, як найбагатша людина України, ще в листопаді 2021 року використав день народження Савіка Шустера, популярного телеведучого одного зі своїх телеканалів, для заснування нового політичного проекту, опозиційного до команди Володимира Зеленського. Захід відбувся у Вільнюсі, і серед запрошених були потенційні «фрондери»: Дмитро Гордон, лікар Євген Комаровський, Володимир Гройсман та ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Після цієї зустрічі Гройсман став частим гостем на телеканалах Ахметова.

Гройсмана та Ахметова також пов’язують і доволі теплі ділові стосунки. 14 квітня 2016 року Гройсман очолив уряд України, а вже з 1 травня того ж року почала діяти відома формула «Роттердамплюс», яка забезпечила енергохолдингу ДТЕК, що належить Ахметову, значні фінансові вигоди, дозволяючи встановлювати вищі оптові ціни на електроенергію, що, в свою чергу, спричинило зростання тарифів для кінцевих споживачів. У подальшому прем’єр Гройсман демонстрував «чуйність» і до інших побажань Ахметова.
Нині Ахметов теж має вагомі причини підтримувати стосунки з Гройсманом, попри те, що він займає маргінальну нішу у загальнодержавному політикумі. Іменна партія Гройсмана має монополію на владу на Вінниччині, яка зараз відіграє важливу роль у бізнеспроєктах Ахметова.
По-перше, наприкінці 2024 року найбільший приватний оператор залізничного рухомого складу України «Лемтранс», що входить до бізнес-групи СКМ Ахметова, завершив будівництво нового контейнерного терміналу у Вінниці. Цей проект є частиною глобального «Транскаспійського транспортного маршруту», що пов’язує Китай, Казахстан, Грузію, Азербайджан, Туреччину та Україну. Метою проекту є переміщення вантажів та пасажирів залізницею між промисловими центрами Китаю та Європи. По-друге, енергохолдинг ДТЕК розглядає можливість будівництва великої вітрової електростанції потужністю 500 МВт на півдні Вінниччини. Ця станція має замінити потужності зруйнованої внаслідок російських обстрілів Ладижинської ТЕС, яка належить Ахметову.