Як повідомила прес-служба Вінницької облради, 7 січня 2025 року голова облради В’ячеслав Соколовий, не без помпезності, призначив Ігоря Чорного виконувачем обов’язків начальника комунальної установи «Вінницький обласний навчально-методичний центр підготовки громадян до національного спротиву», який був створений рішенням 60-ї сесії облради 29 листопада 2024 року «для формування національної самосвідомості, активної громадянської позиції та готовності до національного спротиву».
У цій новині, як то кажуть, прекрасно усе. Починаючи з того, що облрада, схоже, лише після майже трьох років кровопролитної повномасштабної війни «дозріла» до ідеї національного спротиву, закінчуючи «фірмовим» підбором керівних кадрів. Адже Ігор Чорний став черговим уособленням політики, яку Соколовий так завзято просуває останнім часом, віддаючи керівні посади спочатку фігурантам Єдиного державного реєстру корупціонерів, а тепер і обвинувачуваним у яскравих кримінальних справах.
«Фірмовий» стиль
Колишній прокурор Вінниччини В’ячеслав Соколовий, котрий під час війни перебрав на себе функції одноосібного призначення та звільнення керівників комунальних установ, підпорядкованих облраді, незважаючи на розшаркування перед земляком вінничанином Віктором Павлущиком, який став головою Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та на підписану з НАЗК декларацію розбудови доброчесності органів місцевого самоврядування, з легкістю продовжує порушувати декларовану «нульову толерантність до будь-яких проявів корупції».
Очолювана Соколовим облрада урочисто приймає «Антикорупційну програму на 2024–2026 роки» і одночасно на засіданні комісії з оцінки діяльності керівників освітніх закладів області визнає «відповідними займаним посадам» тих, хто водночас значиться у реєстрі корупціонерів.
Сам Соколовий, після нещодавнього яскравого шоу навколо призначення керівників Ладижинського психоневрологічного інтернату, які, як на підбір, виявилися фігурантами Єдиного державного реєстру корупціонерів, не зупинився на досягнутому. Черговим його «тріумфом» стало призначення керівником Тиврівського обласного будинку однопартійця та депутата облради від «Української стратегії Гройсмана» Віталія Донця. Як і очікувалося, новопризначений теж фігурує в реєстрі корупціонерів.
Не червоніючи Соколовий публічно брехав про підписання розпорядження про звільнення Лариси Сеник з посади директорки Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Отамановського відразу після отримання інформації від правоохоронних органів про відкриття кримінальної справи стосовно посадовиці. Однак насправді Соколовий лише тимчасово відсторонив Сеник від посади. Водночас голова облради підписав клопотання перед Верховною Радою про нагородження генерального директора «Віноблагролісу» Анатолія Іванця парламентською грамотою «за вагомий внесок у розвиток лісового господарства». ». В той же час Іванець є обвинувачуваним за низкою статей кримінального кодексу. Справа Іванця і інших фігурантів, у якій Вінницька облрада є потерпілою стороною, багато років «бовтається» у судах.
Раніше були затребувані корупціонери, тепер – шахраї
«Пробивати» чергове дно та говорити одне, а робити протилежне — для Соколового справа звична. Ось і з призначенням керівника комунальної установи «Вінницький обласний навчально-методичний центр підготовки громадян до національного спротиву» голова облради вирішив не змінювати своїх традицій.
Підконтрольна йому прес-служба повідомила, що керівником «нацспротиву» став уродженець села Гонтівка Чернівецької громади, випускник Вінницького медвишу ім. М. Пирогова, який працював лікарем-травматологом у Вінницькій міській клінічній лікарні №2, а з 2018 по 2024 рік обіймав посаду директора київського ТОВ «Радабудінвест».
«Воєнний час вимагає максимальної залученості громадян до підвищення обороноздатності держави. Центр проводитиме теоретичні та практичні навчання для жителів Вінниччини. Обласна рада готова підтримувати його діяльність», – процитувала прес-служба облради привітання Соколового своєму протеже. Але речники облради чомусь «посоромились» проінформувати про інші чесноти Ігоря Чорного, завдяки чому він, вочевидь, і потрапив у поле зору екс-прокурора.
З травня 2019 року Вінницький міськсуд розглядає справу Ігоря Чорного щодо шахрайства в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України). Слідство вважає, що Чорний, як директор ТОВ «Радабудінвест», обманув представників об’єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Лялі Ратушної,77 у Вінниці, заволодівши коштами ОСББ, виділеними на ремонт. Частину грошей він привласнив, а роботи не виконалися належним чином. Сума завданої шкоди — понад 735 тисяч гривень.
Цікаво, чому справа так довго розглядається? Тому що Чорний напрацював певний досвід, як уникати відповідальності за афери. 15 січня 2021 року Вінницький міськсуд закрив кримінальну справу проти нього за обвинуваченням в шахрайстві за ч. 2 ст. 190 КК України через закінчення строку давності, хоча факт злочину, згідно з матеріалами справи, було підтверджено. У 2013 році Ігор Чорний, зловживаючи довірою вінничанки Вікторії Ковінько, отримав 110 000 гривень за купівлю та встановлення тротуарної плитки, однак обіцяні роботи не виконав, а гроші не повернув. Справа також довго-довго «бовталась» у суді, поки не сплив строк притягнення до відповідальності.
Так що підготовка громадян до національного спротиву на Вінниччині тепер знаходиться у надійних руках.
2 thoughts on “Вінницький «нацспротив»: голова облради Соколовий призначив очільником комунальної установи обвинувачуваного у шахрайстві”